Латвія знову розглядає можливість виходу зі Стамбульської конвенції, що захищає жінок
Джерело: Delfi.
Президент Латвії Егілс Рінкевич відправив закон про вихід країни зі Стамбульської конвенції назад до Сейму. Він вважає, що документ потребує додаткового аналізу та обговорення.
Рінкевич пояснив, що після ухвалення закону залишилися питання, на які депутати не дали чітких відповідей. Він закликав передати розгляд цього питання новому складу парламенту, який оберуть лише у 2026 році.
Президент підкреслив, що ратифікація і вихід з конвенції в межах одного скликання парламенту створюють суперечливий сигнал як для латвійського суспільства, так і для міжнародних партнерів.
“Такі дії ставлять під сумнів готовність Латвії виконувати свої міжнародні зобов’язання”, – зазначив Рінкевич.
Він також нагадав, що Латвія може стати першою країною ЄС, яка відмовиться від міжнародної угоди з прав людини. Президент вважає, що це може суперечити принципам співпраці, закріпленим у договорах Євросоюзу.
На думку Рінкевича, поспішне ухвалення закону створює прогалину у правовому захисті жінок і дітей від насильства. Після виходу з конвенції певний час не діятимуть міжнародні норми, а національне законодавство ще не буде готове.
“Не можна допустити правової невизначеності у такій чутливій сфері, як боротьба з насильством у сім’ї”, – наголосив він.
Президент нагадав, що парламент має право ухвалювати рішення про вихід із міжнародних угод, але для цього потрібна належна підготовка.
“На жаль, необхідні роботи проведені не були”, – додав Рінкевич.
Тепер закон повернуть у парламентський комітет для повторного розгляду. Якщо депутати не змінять його текст, президент більше не зможе накласти вето.
- Держслужба безпеки Латвії розпочала кримінальне провадження проти чоловіка, який у Швейцарії погрожував українській родині. Йому інкримінують розпалювання національної та етнічної ворожнечі.
- Міноборони Латвії повідомило про продовження дії обмежень у повітряному просторі на східному кордоні з Росією та Білоруссю. Вони залишатимуться чинними у вечірній та нічний час, починаючи з 8 жовтня.
Президент Франції Еммануель Макрон довірив управління державними фінансами 33-річному Давіду Ам’єлю, призначивши його міністром бюджету в період гострого політичного протистояння в парламенті.
Війна в Судані спричинила дипломатичну напруженість між країнами регіону після того, як президент Уганди Йовері Мусевені провів зустріч із генералом Дагло в Ентеббе. Офіційний Хартум висловив протест уряду Уганди через прийом командувача “Сил швидкого реагування” Мохамеда Хамдана Дагло, чиї дії ООН офіційно кваліфікувала як геноцид у Дарфурі.
Під тиском адміністрації Дональда Трампа нова венесуельська влада розпочала демонтаж багаторічного військового та політичного альянсу з Кубою, який десятиліттями тримав режим чавістів владі.
Правоохоронці встановили особу чоловіка, вбитого 22 лютого при спробі проникнення в Мар-а-Лаго з дробовиком: ним виявився 21-річний художник із Північної Кароліни, якого родина напередодні оголосила у розшук.
Новий витік документів Міністерства юстиції США свідчить про безпрецедентну інтеграцію британської поліції в оточення Джеффрі Епштейна: офіцери охорони принца Ендрю не лише супроводжували його, а й проживали в маєтку фінансиста.