Латвія знову розглядає можливість виходу зі Стамбульської конвенції, що захищає жінок
Джерело: Delfi.
Президент Латвії Егілс Рінкевич відправив закон про вихід країни зі Стамбульської конвенції назад до Сейму. Він вважає, що документ потребує додаткового аналізу та обговорення.
Рінкевич пояснив, що після ухвалення закону залишилися питання, на які депутати не дали чітких відповідей. Він закликав передати розгляд цього питання новому складу парламенту, який оберуть лише у 2026 році.
Президент підкреслив, що ратифікація і вихід з конвенції в межах одного скликання парламенту створюють суперечливий сигнал як для латвійського суспільства, так і для міжнародних партнерів.
“Такі дії ставлять під сумнів готовність Латвії виконувати свої міжнародні зобов’язання”, – зазначив Рінкевич.
Він також нагадав, що Латвія може стати першою країною ЄС, яка відмовиться від міжнародної угоди з прав людини. Президент вважає, що це може суперечити принципам співпраці, закріпленим у договорах Євросоюзу.
На думку Рінкевича, поспішне ухвалення закону створює прогалину у правовому захисті жінок і дітей від насильства. Після виходу з конвенції певний час не діятимуть міжнародні норми, а національне законодавство ще не буде готове.
“Не можна допустити правової невизначеності у такій чутливій сфері, як боротьба з насильством у сім’ї”, – наголосив він.
Президент нагадав, що парламент має право ухвалювати рішення про вихід із міжнародних угод, але для цього потрібна належна підготовка.
“На жаль, необхідні роботи проведені не були”, – додав Рінкевич.
Тепер закон повернуть у парламентський комітет для повторного розгляду. Якщо депутати не змінять його текст, президент більше не зможе накласти вето.
- Держслужба безпеки Латвії розпочала кримінальне провадження проти чоловіка, який у Швейцарії погрожував українській родині. Йому інкримінують розпалювання національної та етнічної ворожнечі.
- Міноборони Латвії повідомило про продовження дії обмежень у повітряному просторі на східному кордоні з Росією та Білоруссю. Вони залишатимуться чинними у вечірній та нічний час, починаючи з 8 жовтня.
Тимчасові сили ООН у Лівані (UNIFIL) висловили протест через дії ізраїльської авіації поблизу кордону. Військові Ізраїлю розпилили невідому хімічну сполуку, змусивши миротворців зупинити роботу та сховатися у безпечні місця на дев’ять годин.
Група правозахисних та юридичних організацій розпочала судовий процес проти адміністрації Дональда Трампа. Позов стосується січневого указу, який фактично заблокував видачу віз для громадян понад сімдесяти держав світу.
У Палаті представників США 2 лютого розпочався розгляд законопроєкту для відновлення фінансування урядових установ після часткового “шатдауну”. Остаточне голосування заплановане на вівторок, що дозволить уникнути тривалих перебоїв у роботі ключових відомств, включаючи Пентагон.
Мер Портленда Кіт Вілсон вимагає негайного виведення федеральних агентів ICE зі свого міста. Причиною став розгін денної демонстрації, під час якого силовики застосували газ та гумові кулі проти мирних громадян.
Президент Володимир Зеленський повідомив про офіційне визнання іранського Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) терористичною організацією. Це рішення стало відповіддю на системну підтримку іранським режимом воєнної агресії та масоване використання безпілотників проти українських міст.