Лауреат Нобелівської премії з медицини пропустив дзвінок з новиною про перемогу
Джерело: АР, Стенфордський університет
Американський науковець Карл Дайссерот пропустив дзвінок від Нобелівського комітету, під час якого йому мали повідомити про присудження премії з фізіології та медицини. Зв’язатися з ним вдалося лише через дружину.
Дзвінок надійшов о 00:27. Перед цим професор Стенфордського університету, який часто працює далеко за північ, переглядав наукові праці та листувався зі студентами, а потім ліг відпочити.
За кілька секунд після пропущеного дзвінка задзвонив телефон його дружини Мішель Монж. На тому кінці запитали: “Можна поговорити з Карлом?”
Дайссерот згодом зізнався, що новина про Нобелівську премію його приголомшила.
“Я був дуже здивований. Приблизно на 30 секунд я втратив здатність складати слова”, – розповів він.
Водночас, за його словами, дружина поставилася до новини значно спокійніше.
54-річний Дайссерот розділив Нобелівську премію 2026 року з фізіології та медицини з Петером Геґеманном та Георгом Нагелем.
Їх нагородили за відкриття, які дали змогу створити оптогенетику – метод, що дозволяє за допомогою світла вмикати або вимикати активність окремих нервових клітин у живому мозку.
Дайссерот є професором біоінженерії, психіатрії та поведінкових наук у Стенфорді, а також працює в Медичному інституті Говарда Г’юза.
Одним із його ключових досягнень стала розробка методу, за якого в клітини мозку ссавців вводять світлочутливі мікробні білки – опсини. Це дозволяє керувати активністю окремих нервових клітин за допомогою світла.
Сам науковець зазначив, що особливо радий розділити премію саме з Геґеманном і Нагелем, оскільки їхні роботи охоплюють увесь шлях розвитку оптогенетики – від ранніх досліджень водоростей до складних експериментів у нейронауці.
Він також наголосив, що для нього ця робота має не лише наукове, а й практичне значення.
“Я лікар-науковець. Я психіатр. Мені не байдуже до моїх пацієнтів з аутизмом і депресією. Мені важлива надія, яку це дає”, – сказав він.
Водночас Дайссерот зазначив, що його так само цікавить і фундаментальне розуміння роботи мозку.
“Мені важливо зрозуміти цей дивовижний орган – мозок, те, як він працює, як обробляє інформацію і як створює все те, що робить нас людьми”, – додав науковець.
Після звістки про премію Дайссерот уже не спав. Кілька годин він приймав вітальні дзвінки та давав інтерв’ю журналістам.
“Справжнього сну так і не вийшло”, – сказав він приблизно через годину після оголошення.
Близько 3:30 ранку до його будинку у Стенфорді приїхали фотограф і відеооператор Associated Press. Біля будинку стояли декорації до Геловіну, а всередині горіло лише одне світло. Фотограф спочатку навіть подумав, що помилився адресою.
Двері відчинила Мішель Монж, яка також працює у Стенфорді та є дитячою нейроонкологинею. У цей час її чоловік сидів на дивані й продовжував відповідати на дзвінки.
Монж залишалася поруч під час нічних інтерв’ю та готувала каву співробітникам університету, які приєдналися до святкування.
“Я дуже рада. Знаю, що я упереджена, але він справді змінив нейронауку – і, фактично, ще кілька інших галузей. Я дуже ним пишаюся”, – сказала вона.
Після кількох годин привітань та інтерв’ю Дайссерот попросив зробити перерву. Близько 6:30 ранку мали прокинутися його діти, яким перед школою потрібно було приготувати обіди.
Коли один із представників Стенфорду припустив, що сусідів може турбувати нічна метушня, Монж відповіла, що вони живуть у районі для викладачів університету.
“У цьому районі багато Нобелівських лауреатів”, – сказала вона.
- Нобелівську премію з фізіології та медицини 2026 року присудили Карлу Дайссероту, Петеру Геґеманну та Георгу Наґелю. Нагороду вони отримали “за відкриття, пов’язані зі світлокерованими іонними каналами та оптогенетикою”.
Військовослужбовець 30-ї окремої механізованої бригади Костянтин Власенко з позивним “Маґура”, який провів 491 день на бойовій позиції, розповів, що пережити складні умови йому допомагав, зокрема, роман Стівена Кінга “Аутсайдер”. Книжку захиснику надіслала дружина, поки він перебував на передовій.
Науковці з Інсбруцького університету в Австрії з’ясували, що фізичний контакт із собакою може допомагати людині краще справлятися зі стресом. Зокрема, погладжування домашнього улюбленця здатне зменшувати фізіологічну реакцію організму на майбутні стресові ситуації.
Станом на 25 жовтня українські безпілотники атакували шість із приблизно десяти великих підприємств російської каучукової промисловості. Загалом по них, згідно з підрахунками, завдали 11 результативних ударів. Синтетичні каучуки застосовують під час виробництва військової техніки, тоді як окремі види полімерів, пов’язаних із каучуковою промисловістю, використовують як компоненти твердого ракетного палива, на якому працюють, зокрема, балістичні ракети “Іскандер-М”.
У США розробляють чоловічі протизаплідні таблетки, які потрібно буде приймати лише за потреби – за 30 хвилин до статевого акту. Препарат тимчасово зупинятиме рух сперматозоїдів, а його дія триватиме від шести до восьми годин. Після цього фертильність чоловіка має повністю відновлюватися.
Колишній секретар Ради національної безпеки і оборони та колишній виконувач обов’язків президента Олександр Турчинов прокоментував заяву президента Володимира Зеленського про те, що в 2014 році Україна могла відкинути російські війська й не допустити подальшої ескалації війни.