Лавров поскаржився на «гібридну війну» Заходу проти РФ
Джерело: SkyNews
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров звинуватив Захід у веденні “гібридної війни” проти Москви і заявив, що ЄС став “агресивним політичним об’єктом”.
Про це він заявив 30 листопада на засіданні Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ).
ОБСЄ, що складається з 57 членів, є спадкоємицею організації часів холодної війни, однак нині її діяльність значною мірою паралізована тим, що РФ постійно використовує право вето, яке має кожна країна.
Особливих приводів для оптимізму зараз немає. ОБСЄ фактично перетворюють на придаток НАТО і Євросоюзу, — поскаржився Лавров.
Зауважимо, Україна, Естонія, Латвія та Литва бойкотує саміт Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) після запрошення на нього міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова.
- Державний секретар США Ентоні Блінкен приїде на міністерську нараду Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ). На ній буде присутній глава МЗС Росії Сергій Лавров.
- Літак міністра закордонних справ Сергія Лаврова був змушений змінити маршрут – після того, як Болгарія відмовилася дозволити йому перетнути свій повітряний простір.
- 16 жовтня Київ відвідав голова ОБСЄ, міністр закордонних справ Північної Македонії Буяр Османі.
Російські війська знову завдали удару по одній із теплоелектростанцій ДТЕК.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 7 листопада. Загалом від початку доби відбулося 170 бойових зіткнень.
На фронті загинув військовослужбовець Антон Бондаренко, який раніше працював фіксером для журналістів французьких телеканалів TF1 та LCI під час їхніх поїздок в Україну.
Якщо Європа не змінить власну стратегію щодо України й радикально не посилить тиск на Росію, війна може стати “безкінечною”, а країна, що зазнала нападу, поступово втратить території, попередив колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен.
У російської компанії “Лукойл”, проти якої США запровадили блокувальні санкції, виникли проблеми в Азербайджані, де вона використовувала порт Баку для відправлення нафти з двох родовищ на шельфі Каспійського моря.