Лавров поскаржився на «гібридну війну» Заходу проти РФ

Джерело: SkyNews

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров звинуватив Захід у веденні “гібридної війни” проти Москви і заявив, що ЄС став “агресивним політичним об’єктом”.

Про це він заявив 30 листопада на засіданні Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ).

ОБСЄ, що складається з 57 членів, є спадкоємицею організації часів холодної війни, однак нині її діяльність значною мірою паралізована тим, що РФ постійно використовує право вето, яке має кожна країна.

Особливих приводів для оптимізму зараз немає. ОБСЄ фактично перетворюють на придаток НАТО і Євросоюзу, — поскаржився Лавров.

Зауважимо, Україна, Естонія, Латвія та Литва бойкотує саміт Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) після запрошення на нього міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова.

Державний секретар США Ентоні Блінкен приїде на міністерську нараду Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ). На ній буде присутній глава МЗС Росії Сергій Лавров.
Літак міністра закордонних справ Сергія Лаврова був змушений змінити маршрут – після того, як Болгарія відмовилася дозволити йому перетнути свій повітряний простір.
16 жовтня Київ відвідав голова ОБСЄ, міністр закордонних справ Північної Македонії Буяр Османі.

Москва готова до мирних переговорів з Україною на основі так званих “Стамбульських домовленостей”, заявив глава РФ Володимир Путін.

Під час саміту G7, президент США Дональд Трамп був “надзвичайно вражений та сповнений ентузіазму” через результати далекобійних атак України по цілях углиб території Росії. Також глава Білого дому погодився на посилення санкцій проти російського енергетичного сектору.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва більше не вважає США “об’єктивним посередником” у контексті війни проти України та звинуватив Вашингтон у посиленні тиску на Росію.

В Україні стартував перший етап трансформації Сил оборони, у межах якого запровадили нові мотиваційні контракти для військовослужбовців і цивільних.

Росія розглядає можливість імпорту бензину та дизельного пального, а також запровадження субсидій для стримування цін на тлі дефіциту, спричиненого українськими ударами по нафтопереробних заводах.