Лідери ЄС розробляють сценарії дій на випадок можливого другого президентства Трампа
Джерело: The Washington Post
Найближчі союзники США в Європі готуються до можливого розриву трансатлантичних відносин, якщо колишній президент Дональд Трамп повернеться до Білого дому. Країни ЄС розробляють сценарії для підтримання відносин з США та зміцнення власної безпеки з огляду на попередній досвід.
Трамп раніше ставив під сумнів ключові аспекти трансатлантичного партнерства, зокрема роль НАТО. Він запроваджував мита на європейську сталь і алюміній.
Цього разу Трамп обіцяв піти ще далі — підняти тарифи на товари з ЄС до безпрецедентного рівня. Такі дії загрожуватимуть економічній стабільності, зокрема в Німеччині. Країна вже зазнає труднощів через стагнацію економіки та скорочення у виробництві автомобілів.
Відтак європейські уряди готують відповідні заходи, включаючи списки зустрічних тарифів, аби уникнути торгової війни або в разі потреби захистити свої інтереси.
Брюссель, де розташована штаб-квартира ЄС і НАТО, активно обговорює плани щодо забезпечення безпеки у разі відмови Білого дому підтримувати Україну. Трамп натякав на можливість тиску на Україну для поступки територій, що викликало занепокоєння серед європейських лідерів. Адміністрація Джо Байдена вже майже немає часу до виборів, аби затвердити нові пакети допомоги для Києва. З іншого боку європейські країни нарощують власні витрати на оборону до рекордних рівнів.
Збільшення військових витрат є частиною європейської стратегії автономії, спрямованої на зниження залежності від США у сфері безпеки. Німеччина та Велика Британія нещодавно домовилися про спільні оборонні проєкти. Наприклад, розробку новітніх безпілотників і розширення можливостей для використання військово-морських баз.
Війна в Україні нагадала країнам ЄС, наскільки критичною є співпраця з НАТО. Утім багато хто погоджується, що нинішній президент Джо Байден може бути останнім лідером США, який твердо підтримує трансатлантичне партнерство.
В Європі зростає вплив правих політиків, які відкрито підтримують Трампа. Серед них — угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан. Італійська прем’єрка Джорджія Мелоні, хоч і зберігає сильні зв’язки з Україною, також має симпатії щодо Трампа. Її стримана позиція викликана прагненням підтримати стабільність в Європі та уникнути економічних ризиків від можливої торгової війни між ЄС та США.
Окрім цього, Європа намагається вибудувати гнучкіші канали комунікації з американською Республіканською партією і командою Трампа, ніж це було в період його першого президентства. Європейські дипломати готові застосувати тактику, випробувану в минулому, — робити кроки, що дозволяють Трампу демонструвати власні “перемоги”, аби уникати конфліктів.
Європейські чиновники усвідомлюють: втрата підтримки США в оборонній сфері може мати руйнівні наслідки. Однак завдяки власним зусиллям і готовності до непередбачуваних змін вони мають надії зберегти стабільність і захистити інтереси регіону, навіть якщо Америка віддалиться.
- У США напередодні виборів понад 74 мільйони громадян (46%) скористалися можливістю проголосувати достроково. Особливо активними виявилися виборці в штатах, що традиційно вважаються політичними “полями битв” довгострокових тенденцій.
Федеральна прокуратура Вашингтона домоглася реального терміну для чилійського мігранта, чиєю жертвою випадково стала високопосадовиця Крісті Ноем. Злочинець не підозрював, що разом із гаманцем поцупив державні перепустки та паспорт колишньої губернаторки Південної Дакоти.
Супутникові знімки НАСА та Національного льодового центру зафіксували фінальну стадію деградації мега-айсберга А-23А. Його подорож, що розпочалася у 1986 році, завершилася стрімким таненням та утворенням величезних озер талої води на поверхні, що призвело до повної втрати цілісності крижаного гіганта.
Засновник криптовалюти Tron Джастін Сан ініціював судовий процес проти компанії World Liberty Financial, яку заснував Дональд Трамп разом зі своїми синами. Бізнесмен стверджує, що проєкт незаконно заблокував його активи на суму 320 мільйонів доларів і погрожував повністю видалити їх із мережі.
Друга за значущістю посадова особа Німеччини, очільниця Бундестагу Юлія Кльокнер, опинилася в центрі скандалу через злам її особистого месенджера. За даними розслідування Der Spiegel, хакери використали складну схему фішингу, спрямовану на конфіденційні переписки провідних консервативних політиків країни.
Європейська комісія представила масштабну стратегію боротьби з енергетичною кризою, спровокованою конфліктом з Іраном. План передбачає радикальне зниження податків на електрику та запуск нових програм лояльності для споживачів, які погодяться замінити паливні автомобілі та обігрівачі на екологічно чисті аналоги.