Лукашенко не коментуватиме смерть Пригожина, щоб не провокувати Путіна – ISW
Джерело: Інститут вивчення війни
На думку аналітиків ISW самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко не коментуватиме загибель очільника ПВК “Вагнер” Євгена Пригожина, аби не провокувати російського президента Володимира Путіна.
Фахівці нагадали, що саме Лукашенко став посередником у перемовинах між Пригожиним та Путіним, після невдалого заколоту вагнерівців наприкінці червня 2023 року.
Тоді Путін нібито пообіцяв ПВК “Вагнер” гарантії безпеки у Білорусі. Однак загибель Пригожина, імовірно, анулювала ці домовленності.
“Лукашенко, найімовірніше, мовчатиме з цього приводу, щоб не провокувати Путіна, насамперед тому, що вчинок Лукашенка щодо прямих перемовин з Пригожиним, а потім вихваляння цим, значно збентежили Путіна”, – мовиться у звіті аналітиків.
Вони резюмували, що смерть Пригожина стала для Лукашенка сигналом про скорочення його переговорного простору з Кремлем та про неявну загрозу його спробам чинити опір щодо інтеграції Білорусі у так звану Союзну державу з РФ.
ДОВІДКА: 23 серпня у Тверській області РФ розбився літак Embraer ERJ 135 з бортовим номером RA-02795, що належить засновнику ПВК “Вагнер” Євгену Пригожину. Згодом російські пропагандисти підвередили, що на борту літака перебував Пригожин та співзасновник ПВК “Вагнер” Дмитро Уткін.
- Фахівці ISW прокоментували смерть очільника ПВК “Вагнер” Євгена Пригожина. На думку аналітиків, літак з Пригожиним на борту навряд чи могли б збити без відповідного наказу президента РФ Володимира Путіна.
- Президент США Джо Байден припустив, що за катастрофою літака глави ПВК “Вагнер” Євгена Пригожина в РФ міг стояти російський президент Володимир Путін.
- США вважають, що літак глави ПВК “Вагнер” Євгена Пригожина був збитий ракетою “земля-повітря”, запущеною з території Росії, повідомили два американські посадовці на умовах анонімності.
За даними синоптиків у середу, 15 квітня, у кількох областях дощитиме.
Букінгемський палац офіційно відхилив запит американських посадовців щодо зустрічі короля Чарльза III з жертвами Джеффрі Епштейна, мотивуючи це прагненням забезпечити чистоту правосуддя та незаангажованість розслідувань.
Війна в іранських водах та стрибки цін на нафту змусили МВФ переглянути глобальні прогнози: експерти застерігають, що світова економіка перебуває за крок від масштабного падіння, порівнянного з кризою 2009 року.
Група з 17 держав на чолі з Великою Британією виступила з терміновим зверненням до керівництва Ізраїлю та Лівану, наполягаючи на необхідності термінової деескалації перед початком прямих дипломатичних зустрічей у США.
Сполучені Штати підбили підсумки першої доби морської блокади Ірану: шість кораблів були змушені повернутися в порти відправлення, тоді як транзитні судна продовжують рух до ОАЕ та Іраку.