Литва та Швеція виділяють 22 млн євро на пікапи та вантажівки для розмінування України
Джерело: Міністерство оборони України
Литва та Швеція спільно виділили 22 мільйони євро на закупівлю пікапів та вантажівок для розмінування України. Литва надасть 15 мільйонів євро, тоді як Швеція – 7 мільйонів євро.
Таке рішення ухвалено під час зустрічі Коаліції спроможностей з розмінування, яка пройшла в Рейк’явіку. Виділені кошти будуть спрямовані на підтримку Державної спеціальної служби транспорту (ДССТ) та Командування Сил підтримки Збройних сил України.
Учасники зустрічі обговорили подальші плани співпраці, зокрема закупівлю техніки для гуманітарного та бойового розмінування. Також презентовано Дорожню карту розвитку підрозділів з розмінування до 2034 року.
Представники української сторони, серед яких полковник Руслан Берегуля та генерал-майор Дмитро Герега, висловили подяку за підтримку та наголосили на важливості гуманітарного розмінування звільнених територій.
- Україна за півтора року значно наростила кількість машин для розмінування, підвищивши свої можливості у сфері гуманітарного розмінування. З нуля до 82 одиниць збільшилася кількість таких машин.
- Міністерство оборони кодифікувало індивідуальний набір виявлення, маркування та розмінування.
11 листопада вранці та вдень російські війська атакували Харків ударними безпілотниками. Внаслідок чергових обстрілів у місті п’ятеро постраждалих.
Глава російської делегації на переговорах в Абу-Дабі Володимир Мединський повідомив, що дипломати Європейського Союзу не брали участі у переговорному процесі в ОАЕ.
На Одещині правоохоронці викрили групу медиків, котрі за 8 тисяч доларів обіцяли військовозобов’язаним чоловікам оформити інвалідність для отримання відстрочки від мобілізації. Санкція передбачає до восьми років позбавлення волі.
11 листопада президент Володимир Зеленський розповів, що Україна планує випробувати антибалістичну систему FREYJA вже взимку. Наша країна розробляє її спільно з європейськими партнерами.
У перший день тристоронніх переговорів в Абу-Дабі російська делегація вимагала низку обмежень проти НАТО. Заявлені Москвою пункти включали відмову від подальшого розширення альянсу, скорочення військової присутності у країнах, що вступили туди після 1997 року, а також скорочення військової співпраці блоку з Україною та іншими пострадянськими державами.