Майбутнє української медіасфери та взаємодія з аудиторією: підсумки New Age Media Summit

Протягом 19-20 вересня у Києві проходив New Age Media Summit (NAM Summit) – подія, організована Національною асоціацією медіа, яка об’єднала представників медіа, громадських діячів, підприємців, дипломатів, інвестиційних менеджерів і не лише. Хоча учасники представляють різні сфери, захід мав на меті об’єднати їх для обговорення актуальних викликів саме української медіаіндустрії. Особливу увагу приділили змінам, що виникають під впливом сучасних умов, зокрема війни. Саміт також став платформою для обміну професійним досвідом і вкотре наголосив, що розвиток медіасфери є спільною відповідальністю представників багатьох галузей, й не лише журналістів. Букви стали інформаційними партнерами заходу.

Серед тем, які обговорювали: розвиток штучного інтелекту та його значення для медійної сфери, вплив соцмереж на інформаційний простір, цифрова безпека та зміни в індустрії за останні роки. Також учасники говорили про те, яким є запит української аудиторії на інформацію під час війни, на яких платформах люди її споживають найчастіше та чи є ці ресурси безпечними для медіапростору.

Мовили про це засновники та представники провідних українських медіа, комунікаційники, а також фахівці з понад 20-річним досвідом роботи в галузі. До речі, захід включав не лише майстер-класи, а й активні дискусії серед присутніх. Детальніше – Букви розповідають у матеріалі.

Фото: Букви

Однією з ключових ідей саміту – стало донесення важливості двостороннього зв’язку між медіа та аудиторією. Адже саме взаємодія з читачами дозволяє медіа краще розуміти їхні потреби, ефективніше будувати комунікацію та підвищувати якість власного контенту.

І, власне, щодо інформаційних запитів українців, у перший день саміту, розповідала Оксана Марусич – експертка з Kantar Ukraine. Вона презентувала дослідження, згідно з результатами якого, саме телебачення продовжує утримувати значну частину уваги українців, особливо тих, що проживають у великих містах з населенням понад 500 тисяч. На третій рік повномасштабної війни громадяни не втрачають довіру до цього формату: кожен другий опитаний дивиться всеукраїнські телеканали, а ось радіо – щоденно слухає кожен третій. Зростає популярність й аудіоконтенту, зокрема подкастів: 39% респондентів мають досвід їх прослуховування. Найпопулярнішими темами залишаються спершу політика, новини, а також наука та техніка.

Детальніше щодо подкастів говорила під час свого виступу Олена Розвадовська, співзасновниця фонду “Голоси дітей”. Вона представила “Голосний подкаст” (проєкт фонду), як приклад медійного формату, що в сучасних умовах допомагає відновити голоси тих, хто постраждав внаслідок війни. На цій платформі діти та дорослі діляться власними історіями, що надає їм можливість бути почутими. Це не лише інформаційний, але й терапевтичний формат, який допомагає людям пережити важкий досвід через розділення емоцій і підтримку.

Олена Розвадовська зазначила, що на сьогодні епізоди “Голосного подкасту” зібрали понад 134 тисячі переглядів. Аудиторія подкасту складається переважно з жінок віком від 25 до 44 років, які становлять 80% слухачів, тоді як частка чоловіків складає 20%. Враховуючи емоційну складність контенту та його відносну новизну для української аудиторії, такі показники свідчать про наявний попит на цей формат. 

Відзначимо, це лише приблизні цифри, що демонструють, які формати сьогодні українці сприймають краще, а також наголошують на важливості тем, що пов’язані з війною. Однак для незалежних медіа важливо також забезпечити стабільну підтримку від читачів. Про це розповів Тарас Прокопишин, представник The Ukrainians. Він наголосив на необхідності для медіа мати кілька джерел доходу, таких як донорська підтримка, активна спільнота, реклама та продажі (журнали, книжки).

Основними джерелами прибутку залишаються читацька підтримка, реклама та гранти. Спікер також відзначив, що в умовах сучасної медіаіндустрії на перший план виходить емпатія: аудиторія та потенційні донори прагнуть бачити людей, які створюють матеріали, та відчувати до них довіру.

І, власне, Андрій Боборикін, виконавчий директор “Української правди”, який виступав згодом, поділився, що в їхньому випадку 5% прибутків видання становлять саме донати від читачів. Однак, з повномасштабною війною, медіа зменшило власну політику заохочення читачів щодо донатів, аби не конкурувати з волонтерськими зборами. Це свідчить про те, що, попри продовження активної роботи над матеріалами, зокрема на теми війни та політики, медіа змушені адаптуватися до потреб часу. Андрій також припустив, що протягом 5-10 найближчих років заробітки українських медіа можуть знижуватися, тому надалі він бачить перспективу саме в читацькій підтримці.

Говорили на саміті й про медіасферу як важливий аспект майбутнього вступу України в ЄС. Про це розповідав Іван Нагорняк, радник віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. Він зазначив, що звіт Єврокомісії за листопад 2023 року демонструє, що Україна вже робить прогрес, попри повномасштабну війну, й активно наближається до регламентів ЄС, ухвалених до 2012 року. Проте він також наголосив, що Україні варто зосередитися на боротьбі з корупцією та захисті свободи слова, адже це впливає на можливості українських медіа та їх репрезентацію за кордоном.

Букви долучилися до деяких заходів програми 20 вересня. Першим став майстер-клас від Катерини Горчинської, яка має понад 25 років досвіду роботи в управлінні та медіа. Тема її виступу звучала так: “Тренди медіа в світі: воно нас вб’є чи стане для нас можливістю?”. Однією з проблем, яку порушила Катерина, стало питання монетизації медіа. Вона представила статистику опитування редакторів Асоціації Новинних Медіа, згідно з якою лише 12% опитаних редакторів впевнені у майбутньому своєї галузі. Це пов’язано з тим, що соціальні мережі та сайти вже не є чимось новим для суспільства. Натомість для отримання інформації люди все частіше обирають TikTok та YouTube, які погано монетизуються. 

Більшість медійників вважають, що саме підписка є важливим джерелом доходу для медіа, проте цей формат не є поширеним серед читачів. З часом традиційний новинний формат може втомлювати аудиторію, тож важливо шукати альтернативи. Одним із можливих рішень є впровадження нових медіапродуктів та зміна форматів подачі інформації, наприклад, перехід на відеоконтент. Водночас важливо будувати довіру з читачами, демонструючи процес створення матеріалів і роблячи контент прозорим та зрозумілим.

Актуальною стала дискусія щодо Телеграму і можливості регулювання месенджерів в Україні. Микита Потураєв, голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради, зазначив, що Telegram може становити загрозу національній безпеці, але це не означає, що його варто першочергово заборонити.

Він наголосив на існуванні в Телеграмі диверсійних мереж – груп або каналів, які використовують для координації дій, спрямованих на підрив безпеки держави, розповсюдження дезінформації та маніпуляції громадською думкою. Проте, за словами Микити Потураєва, немає стовідсоткових доказів зв’язку Телеграму із Росією. Натомість, існування подібних груп – це радше питання відсутності модерації в цьому месенджері, що свідчить про необхідність загального регулювання інформаційної безпеки на державному рівні.

У такий спосіб, New Age Media Summit став важливим етапом у визначенні майбутнього української медіаіндустрії. Такої, що чітко розуміє потреби аудиторії, і навпаки. Відзначимо, що у цьому матеріалі висвітлено лише незначну частину тем, обговорених на саміті. Тим не менш запропоновані до розгляду питання вкотре доводять: медіапростір – це відповідальність кожного громадянина держави. Кожен, хто дбає про безпеку медіаіндустрії, робить свій внесок у розвиток стабільного та безпечного інформаційного середовища країни, що особливо важливо в умовах війни та майбутньої відбудови.