Майже половина експорту Індії до США уникне нових мит

Джерело: Reuters

Близько 45% індійського експорту до США не підпадуть під новий додатковий тариф у 10%, заявило Міністерство торгівлі та промисловості Індії.

Звільнення від мита стосується, зокрема, дженериків, смартфонів, сталі, алюмінію та автозапчастин. За даними відомства, домовленості під час торговельних переговорів дозволили Індії отримати нижчу тарифну категорію в межах політики президента США Дональда Трампа.

Перевага для експортерів

Індійська влада очікує, що звільнення від додаткових зборів допоможе експортерам зберегти конкурентні позиції на американському ринку в умовах зростання торговельних бар’єрів і невизначеності щодо майбутньої тарифної політики США.

Водночас Нью-Делі продовжує переговори з Вашингтоном для якнайшвидшого укладення ширшої двосторонньої торговельної угоди.

Решта близько 55% індійського експорту до США оподатковуватиметься додатковим митом у 10%. Водночас Міністерство торгівлі Індії зазначило, що тарифні ставки для країни залишаються нижчими, ніж для багатьох інших держав, щодо яких США запровадили нові заходи.

Переговори тривають

Торговельні відносини між Індією та США перебувають у центрі переговорів із минулого року. Попередня домовленість, досягнута у лютому, передбачала 18% мито на індійські товари, однак подальші юридичні рішення у США змінили торговельні умови.

Окремим питанням залишаються можливі американські мита на індійські дженерики. США є найбільшим експортним ринком для фармацевтичної галузі Індії, тому такі заходи можуть суттєво вплинути на виробників.

Раніше Індія заперечила припущення, що може постати перед вищими тарифами через питання трудового законодавства. Нью-Делі заявило, що США не надали доказів відсутності у країні належних механізмів захисту від примусової праці.

Нагадаємо, мита запровадили після розслідування, яке встановило, що низка країн не забезпечує належної заборони на імпорт такої продукції. Запроваджують їх відповідно до розділу 301 Закону про торгівлю 1974 року, який дозволяє реагувати на несправедливі торговельні практики.

Для країн, які вже запровадили або зобов’язалися запровадити ефективну заборону на імпорт товарів, виготовлених примусовою працею, діятиме мито у 10%. До цієї групи належать, зокрема, Канада, Велика Британія, Індія, Малайзія, Мексика, Індонезія, Пакистан, Бангладеш та Камбоджа.

Для окремих товарів із Європейського Союзу, Японії, Південної Кореї, Тайваню, Швейцарії та інших країн передбачені мита в 10% або 12,5% – залежно від категорії продукції.

Водночас США зробили низку винятків. Вони стосуються сировини, дефіцит якої можуть спричинити нові мита, продукції, яку неможливо виробити в достатніх обсягах у самих США чи закупити в інших країнах, а також окремих товарів із держав, які вже працюють над виконанням вимог щодо заборони імпорту продукції примусової праці.

Спеціальна робоча група Білого дому, спочатку створена президентом Дональдом Трампом для виявлення доказів нібито фальсифікацій на виборах, практично змінила свій фокус.

Група науковців з Единбурзького університету та Британського науково-дослідного інституту деменції зробила несподіване відкриття щодо причин вікового когнітивного зниження. Як виявилося, клітини мозку, які традиційно вважалися виключно корисними для захисту нервової системи, з віком можуть ставати дисфункціональними та спричиняти погіршення пам’яті.

Перший міністр Шотландії Джон Свінні активізував кампанію за проведення другого референдуму про незалежність. Заява прозвучала у суботу під час його виступу на щорічному з’їзді Шотландської національної партії (ШНП) в Абердіні, де політик наголосив, що аргументи на користь суверенітету зараз сильніші, ніж будь-коли, особливо після п’ятої поспіль перемоги ШНП на виборах.

За інформацією видання Spiegel, яке посилається на джерела у спецслужбах кількох країн, російські військові чи розвідувальні органи могли використовувати членів турецького організованого злочинного угруповання Daltons (“Далтони”) для диверсії на наземній станції Starlink у Польщі.

Раптове рішення президента США Дональда Трампа скасувати масштабні санкції проти Росії за кілька днів до їхнього офіційного набуття чинності спровокувало гостру двопартійну кризу в Вашингтоні. Американські законодавці різко розкритикували виконавчий указ Білого дому, назвавши його небезпечною поступкою Кремля.