Майже третина українців готові до територіальних поступок — опитування КМІС

Джерело: опитування Київського міжнародного інституту соціології

Згідно з результатами опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС), станом жовтень 2024 року 32% опитаних українців готові до територіальних поступок, а 58% – проти.

З травня 2022 року КМІС регулярно опитує українців щодо готовності до територіальних поступок для досягнення миру з Росією. Результати свідчать про поступове зростання частки тих, хто готовий до поступок.

Якщо до травня 2023 року лише 8-10% респондентів підтримували поступки, то до травня 2024 року цей показник зріс до 32%. Водночас більшість, 58%, залишаються проти будь-яких територіальних поступок на початок жовтня 2024 року.

Джерело: КМІС

 

Динаміка змінилася в різних регіонах країни. На заході та в центрі України ставлення майже не змінилося, зберігаючи стабільну більшість проти поступок (приблизно 60%). На півдні ж зросла частка тих, хто категорично проти поступок (з 46% до 56%), хоча загальний рівень готових до поступок залишився практично незмінним. На сході спостерігається зростання готовності до поступок, але також велика частина респондентів (50%) залишається проти.

Джерело: КМІС

Загалом, хоча підтримка територіальних поступок зросла, більшість українців все ще проти компромісів у питаннях територіальної цілісності країни.

Нагадаємо, за іншим опитуванням КМІС, 63% українців заявили, що готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно.

  • Старший радник новообраного президента Дональда Трампа, Браян Ланза, заявив, що нова адміністрація зосередиться на досягненні миру в Україні, а не на поверненні окупованих Росією територій. Однак, прессекретар команди Трампа сказав, що Ланза говорив не від імені новообраного президента.
  • За даними ЗМІ, Дональд Трамп розуміє, що не зможе змусити Україну піти на поступки Росії, не давши Києву нічого натомість.

Під час саміту G7, президент США Дональд Трамп був “надзвичайно вражений та сповнений ентузіазму” через результати далекобійних атак України по цілях углиб території Росії. Також глава Білого дому погодився на посилення санкцій проти російського енергетичного сектору.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва більше не вважає США “об’єктивним посередником” у контексті війни проти України та звинуватив Вашингтон у посиленні тиску на Росію.

В Україні стартував перший етап трансформації Сил оборони, у межах якого запровадили нові мотиваційні контракти для військовослужбовців і цивільних.

Росія розглядає можливість імпорту бензину та дизельного пального, а також запровадження субсидій для стримування цін на тлі дефіциту, спричиненого українськими ударами по нафтопереробних заводах.

У Росії готують оновлене видання єдиного шкільного підручника з історії, до якого планують додати згадки про участь військових КНДР у повномасштабній війні проти України.