Майже третина українців готові до територіальних поступок — опитування КМІС
Джерело: опитування Київського міжнародного інституту соціології
Згідно з результатами опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС), станом жовтень 2024 року 32% опитаних українців готові до територіальних поступок, а 58% – проти.
З травня 2022 року КМІС регулярно опитує українців щодо готовності до територіальних поступок для досягнення миру з Росією. Результати свідчать про поступове зростання частки тих, хто готовий до поступок.
Якщо до травня 2023 року лише 8-10% респондентів підтримували поступки, то до травня 2024 року цей показник зріс до 32%. Водночас більшість, 58%, залишаються проти будь-яких територіальних поступок на початок жовтня 2024 року.
Джерело: КМІС
Динаміка змінилася в різних регіонах країни. На заході та в центрі України ставлення майже не змінилося, зберігаючи стабільну більшість проти поступок (приблизно 60%). На півдні ж зросла частка тих, хто категорично проти поступок (з 46% до 56%), хоча загальний рівень готових до поступок залишився практично незмінним. На сході спостерігається зростання готовності до поступок, але також велика частина респондентів (50%) залишається проти.
Джерело: КМІС
Загалом, хоча підтримка територіальних поступок зросла, більшість українців все ще проти компромісів у питаннях територіальної цілісності країни.
Нагадаємо, за іншим опитуванням КМІС, 63% українців заявили, що готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно.
- Старший радник новообраного президента Дональда Трампа, Браян Ланза, заявив, що нова адміністрація зосередиться на досягненні миру в Україні, а не на поверненні окупованих Росією територій. Однак, прессекретар команди Трампа сказав, що Ланза говорив не від імені новообраного президента.
- За даними ЗМІ, Дональд Трамп розуміє, що не зможе змусити Україну піти на поступки Росії, не давши Києву нічого натомість.
16 вересня заступник міністра оборони Польщі Станіслав Взьонтек заявив, що Варшава підготувала черговий пакет допомоги для України. Країна, серед іншого, надасть Києву авіаційну техніку.
16 вересня глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала ЄС переглянути свою нинішню стратегію санкцій проти Росії на тлі зростаючих розбіжностей між столицями стосовно посилення економічного тиску на Кремль. У своїй щорічній промові президентка ЄК заявила, що блоку варто зосередитися на забезпеченні виконання існуючих санкцій, а не пропонувати нові обмежувальні заходи щодо Москви.
Військовослужбовцю ДПСУ повідомили про підозру в організації переправлення через державний кордон з метою уникнення мобілізації. За даними слідства, за виїзд він вимагав $15 000.
16 вересня міністр фінансів Сергій Марченко представив у Верховній Раді проєкт державного бюджету на 2027 рік. Уряд не спромігся цілковито профінансувати потреби жодного міністерства або державного органу.
15 вересня, перебуваючи з візитом у Польщі, глава Міноборони Італії Гвідо Крозетто закликав Європу посилювати оборону та підтримувати Україну, оскільки Росія після чотирьох років повномасштабної війни стала сильнішою.