Майже третина українців готові до територіальних поступок — опитування КМІС

Джерело: опитування Київського міжнародного інституту соціології

Згідно з результатами опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС), станом жовтень 2024 року 32% опитаних українців готові до територіальних поступок, а 58% – проти.

З травня 2022 року КМІС регулярно опитує українців щодо готовності до територіальних поступок для досягнення миру з Росією. Результати свідчать про поступове зростання частки тих, хто готовий до поступок.

Якщо до травня 2023 року лише 8-10% респондентів підтримували поступки, то до травня 2024 року цей показник зріс до 32%. Водночас більшість, 58%, залишаються проти будь-яких територіальних поступок на початок жовтня 2024 року.

Джерело: КМІС

 

Динаміка змінилася в різних регіонах країни. На заході та в центрі України ставлення майже не змінилося, зберігаючи стабільну більшість проти поступок (приблизно 60%). На півдні ж зросла частка тих, хто категорично проти поступок (з 46% до 56%), хоча загальний рівень готових до поступок залишився практично незмінним. На сході спостерігається зростання готовності до поступок, але також велика частина респондентів (50%) залишається проти.

Джерело: КМІС

Загалом, хоча підтримка територіальних поступок зросла, більшість українців все ще проти компромісів у питаннях територіальної цілісності країни.

Нагадаємо, за іншим опитуванням КМІС, 63% українців заявили, що готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно.

  • Старший радник новообраного президента Дональда Трампа, Браян Ланза, заявив, що нова адміністрація зосередиться на досягненні миру в Україні, а не на поверненні окупованих Росією територій. Однак, прессекретар команди Трампа сказав, що Ланза говорив не від імені новообраного президента.
  • За даними ЗМІ, Дональд Трамп розуміє, що не зможе змусити Україну піти на поступки Росії, не давши Києву нічого натомість.

Військова омбудсменка Ольга Решетилова зауважила, що у Міноборони раніше підготували зміни, котрі передбачають виключення з переліку певних хвороб, котрі нині визначають придатність до військової служби.

У 2025 році російські суди винесли вироки щодо 468 осіб у справах про державну зраду (ст. 275 КК), шпигунство (ст. 276), конфіденційне співробітництво з іноземцями (ст. 275.1) та допомогу противнику (ст. 276.1). Це максимальний показник за час дії Кримінального кодексу РФ – з 1997 року.

Наземний роботизований комплекс Третьої окремої штурмової бригади 45 діб поспіль виходив на бойове чергування та кулеметним вогнем придушував усі спроби російських військ прорватися у сектор оборонців.

До суду скерували обвинувальний акт щодо агента ФСБ, котрий у липні перевозив вибухівку для підготовки теракту у Львові проти українських правоохоронців.

У межах зниження воєнно-економічного потенціалу російського агресора у ніч на 22 грудня підрозділи Сил оборони України уразили нафтовий термінал “Таманьнефтегаз” у Краснодарському краї РФ. Також уражено склад боєприпасів та місце зберігання, підготовки і запуску ударних БпЛА ворога.