Макрон та Стармер відвідають Вашингтон на тлі переговорів щодо України
Джерело: Reuters
Президент Франції Емманюель Макрон та прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер відвідають Вашингтон наступного тижня на тлі інших зустрічей, спрямованих на припинення війни Росії проти України, заявив 19 лютого радник США з національної безпеки Майк Волц.
Головною темою переговорів може стати ініціатива стосовно розміщення миротворців в Україні, яку активно просуває Макрон.
Раніше, відповідаючи на запитання про шанси досягти мирної угоди між Росією та Україною, Волц сказав в інтерв’ю Fox News: “Ми взаємодіємо з усіма сторонами, після чого наступним кроком буде направлення технічних команд для обговорення деталей”.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що для контролю за мирною угодою знадобиться щонайменше 200 000 військових. Проте західні посадовці вважають, що можна обмежитися вдвічі меншою кількістю, оскільки основне завдання військ – діяти як “сигнальний бар’єр” для Росії.
Миротворчий контингент має бути достатньо великим, щоб відлякувати РФ або принаймні уповільнити її просування в разі нового наступу, – пояснює один із західних посадовців.
Раніше стало відомо, що президент США Дональд Трамп проводив неофіційні переговори з Путіним, під час яких виключив можливість відправки американських військ в Україну та засумнівався у перспективах її вступу до НАТО.
Додамо, 17 лютого стало відомо, що лідери європейських країн планують відправити в Україну 25-30 тисяч своїх військових для забезпечення потенційної мирної угоди з Росією. За даними джерел, цей контингент виконуватиме роль “стримуючої сили”.
Армійців не розміщуватимуть безпосередньо на лінії зіткнення, однак вони будуть готові втрутитись, якщо Росія спробує відновити війну. Крім того, Європа зможе перекинути підкріплення з країн, сили яких ще не перебуватимуть в Україні, якщо миротворцям буде потрібно швидко збільшити чисельність та переміститись на поле бою.
Наразі найбільший вклад в контингент — 10 тисяч військових — готова зробити Франція, повідомили два джерела. Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер також заявляв про готовність відправити війська в Україну для контролю за виконанням мирної угоди. Хоча він не назвав точну кількість, зауважив, що це необхідно для реалізації безпеки всієї Європи, аби завершення війни не стало “тимчасовою паузою” перед новим нападом Путіна.
Франція та Велика Британія, як єдині ядерні держави Європи, є лідерами в обговореннях, в яких беруть участь низка країн, зокрема Польща, Нідерланди, Німеччина та держави Північної Європи і Балтії. Міністр оборони Нідерландів Рубен Брекелманс заявив WaPo, що план відправлення військ в Україну вимагатиме більшого, ніж просто політична підтримка США, аби Європа мала гарантовану перевагу в разі ескалації. За його словами, Нідерланди наразі обговорюють з європейськими країнами та США, що кожен може зробити в межах спільних зусиль. Більш конкретні цифри мають з’явитись “в найближчі пару тижнів”.
Європейські союзники поки що розходяться у думках щодо характеру розгортання контингенту, включаючи кількість військ, мандат і рівень підтримки з боку США. Складність розробки плану полягає у тому, що параметри угоди з Росією, наприклад щодо ліній замороження війни, залишаються не до кінця сформульованими командою президента США Дональда Трампа.
Ще одним ключовим питанням для європейців є, як реагувати, якщо армія Путіна нападатиме на миротворців. Для цього пропонувалося ввести положення про взаємну оборону між країнами, які беруть участь у місії, яка не діятиме під прапором НАТО. Також “повинно бути чітко зрозуміло, що сили завдадуть відповіді, якщо їх атакують”, підтвердило одне з джерел.
Раніше адміністрація Трампа запитувала у європейських лідерів, скільки військових і яку техніку вони можуть виділити для потенційної місії в Україні. Своєю чергою, Європа наполягає на необхідності американської підтримки, особливо у сфері розвідки, спостереження і протиповітряної оборони для захисту військ, повідомили чотири посадовці, знайомі з обговоренням. Хоча Вашингтон виключив введення своїх військ в Україну, команда Трампа готова розглянути варіанти іншої допомоги миротворчій місії.
Між тим, для багатьох європейських держав розгортання військ також вимагатиме підтримки на батьківщині. Деяким доведеться поділитися обмеженими військовими ресурсами, тому вони не хочуть ризикувати без більш активної участі США. Наприклад, Нідерландам знадобиться схвалення парламенту. А в Польщі та Німеччині скоро вибори, і вони побоюються робити великі кроки в той час, коли війна Росії в Україні стає все більш політизованою.
- Спецпредставник Дональда Трампа з питань України Кіт Келлог відповів російському олігарху Константіну Малофєєву, який заявив, що Путін “пошле до біса” мирну пропозицію Трампа.
- Генеральний секретар НАТО Марк Рютте закликав відтермінувати можливі мирні переговори з Росією, доки Україні постачать достатньо військової допомоги західні союзники.
- Міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен заявила, що президент Франції Емманюель Макрон мав рацію, коли висунув пропозицію відправки військ в Україну, змушуючи Росію лише здогадуватися про межі західної підтримки Києва.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.