Малюк розповів подробиці спецоперацій, в яких СБУ запобігла двом замахам на Зеленського та Буданова
Служба безпеки України запобігла двом замахам на президента Володимира Зеленського. Про це заявив голова СБУ Василь Малюк.
За словами Малюка, перша спецоперація відбулася у 2023 році. Тоді було затримано полковника – керівника одного з департаментів Управління державної охорони – та ще одного полковника. Обидва, за даними СБУ, працювали на ФСБ Росії, зокрема на 5-ту службу.
“Вони готували замах на нашого президента – Володимира Зеленського. Шукали виконавців і планували реалізувати це під час його переходу по території Офісу президента України”, – розповів Малюк.
Оперативна робота із викриття цієї групи тривала майже два роки – з початку повномасштабного вторгнення. СБУ, за словами очільника, змогла агентурно-технічно проникнути до групи.
Крім замаху на президента, фігуранти також планували ліквідацію голови ГУР Кирила Буданова та самого Малюка, а також передавали Росії розвідувальну інформацію.
Друга спецоперація проводилася спільно з Агентством внутрішньої безпеки Польщі. За словами Малюка, СБУ викрила військового пенсіонера – громадянина Польщі, якого завербували ще за радянських часів. У сучасній Росії його “активізували” для ліквідації Зеленського.
“Завданням було фізичне усунення президента України в аеропорту Жешува. Розглядалися декілька варіантів – зокрема, FPV-дрон або снайперський комплекс”, – заявив Малюк.
За його словами, спільними зусиллями українських та польських спецслужб агента вдалося затримати.
- Служба безпеки України та Нацполіція затримали російських агентів, які намагалися підірвати воїна ЗСУ у Харкові 14 червня. За матеріалами справи, того дня російські спецслужбісти намагалися підірвати українського військового за допомогою саморобного вибухового пристрою (СВП).
Канада та морський парк Marineland досягли попередньої домовленості щодо майбутнього 30 білух. Тварин планують перевезти до Іспанії або США, що має покласти край утриманню китів у неволі в Канаді.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Україна нібито “не протрималася б і одного-двох днів” без американської зброї. Він також повторив твердження про допомогу “на сотні мільярдів доларів”, яке українська влада раніше заперечувала.
Підтримувана Іраном “Хезболла” відкинула угоду про припинення вогню в Лівані, яку США допомогли узгодити між Бейрутом та Ізраїлем. Ізраїль заявив, що не виводитиме війська й продовжуватиме операції в країні.
Німеччина не змогла отримати непостійне місце в Раді Безпеки ООН, поступившись Австрії та Португалії. У Берліні результат назвали “гіркою поразкою” і пов’язали його, зокрема, з позицією Німеччини щодо України та Ізраїлю.
Кубинська діаспора у США знову активізувала вимоги щодо повернення або компенсації за майно, яке комуністичний уряд Куби націоналізував після революції. Після рішення Верховного суду США та жорсткішої позиції адміністрації Дональда Трампа емігранти бачать рідкісний шанс для змін.