Маріуполь – історія головного символу української боротьби за виживання

10 вересня святкується день Маріуполя – трагічна дата для українського суспільства, враховуючи долю, що спіткала місто. Найбільше й найбагатше місто Приазов’я стало прикладом ефективності обраного українцями у 2014 році економічного та політичного шляху на противагу деградації окупованих територій Донецької області. До цієї дати редакція Букв згадає історію міста та події, що надали йому статус героя.  

Поселення в гирлі річки Кальміус засновано в XVI столітті запорозькими козаками, як вартовий пост під назвою Домаха. У 1776 році під фортецею була заснована Кальміуська слобода з власною, кам’яною церквою. датою утворення Маріуполя офіційно вважається 1778 рік, коли неподалік слободи було закладене повітове місто Павловськ. Вже через рік Катерина II ініціювала переселення кримських греків до Приазов’я й саме в документах пов’язаних з цими подіями місто почали іменувати “Маріанополь”, слідуючи насадженій  імператрицею моді на стилізовані під давньогрецькі назви. Після захоплення Російською імперією Кримського ханства деякі громади греків повернулись додому в Крим, а на їх місце прийшли німецькі громади. Ці дві етнічні групи відіграють значну роль в формуванні ідентичності міста.

В часи Української революції та Першої радянсько-української війни 1917 року Маріуполь переходив з рук в руки 17 разів. Вже під час Другої радянсько-української війни у місті воювали підрозділи Нестора Махна з білогвардійцями й саме тоді радянська влада заявила про те, що місто ввійде в склад Донецько-Криворізької республіки – квазідержавного утворення на території сходу України, що дуже яскраво нагадує про події 2014 року. В радянські часи вже наявні в міста металургійні заводи були об’єднані в завод “Імені Ілліча”. Цей металургійний комбінат опиниться на слуху вже у 2022 році, коли під час повномасштабного російського вторгнення на ньому займуть оборону морські піхотинці, частина з яких прорветься до оборонців “Азовсталі” та зрештою потрапить у полон. Проте повернемось до історії. Вже У 1937 році регіоном прокотилися репресії проти німців та греків у результаті яких було репресовано близько 35 тисяч осіб — керівників, інженерів, вчителів, військових, моряків. Саме тому сучасна чисельність цих колись визначальних для міста меншин залишає бажати кращого.

З початком Другої світової війни промислово розвинуте місто стало бажаним трофеєм для нацистських загарбників. Вже в жовтні 1941 року Маріуполь було окуповано. Коли 1943 року війська вермахту почали відступати з міста було знищено все промислове устаткування чисельних заводів, також постраждали цивільні будівлі. За 23 місяці окупації в місті було розстріляно й замучено понад 50 тисяч жителів.

Маріуполь вересень 1943

Після війни Маріуполь став важливим промисловим центром УРСР й навіть після здобуття незалежності його металургійні потужності були важливою частиною ВВП Донецької області. Трагедії другої світової, радянські репресії та переселення сильно скоротили чисельність маріупольських німців та греків – найбільш яскравих етнічних меншин регіону. Проте попри це 24 жовтня 1996 року завдяки ініціативі грецької діаспори Приазов’я в Маріуполі було відкрите консульство Грецької республіки.

З початком російської агресії у 2014 році Маріуполь стає стратегічно важливим містом й швидко привертає увагу “сепаратистських” сил. Протягом березня 2014 в місті проходять мітинги як на підтримку єдності України, так і за федералізацію. 13 квітня місто було захоплене проросійськими терористичними формуваннями “ДНР”, але вже 13 червня їх було вибито силами добровольчого батальйону “Азов”. 

Проукраїнський мітинг у Маріуполі 28 серпня 2014

Після де окупації до Маріуполя було перенесено Донецьку ОДА, а в липні ще й Донецьке обласне управління МВС України та Донецьку обласну державну адміністрацію, після чого місто перетворилось на столицю підконтрольної Україні частини Донецької області. Попри це Маріуполь залишався прифронтовим містом, що постійно знаходилось під загрозою російських терактів та провокацій. 24 січня 2015 року мікрорайон “Східний” було обстріляно з систем залпового вогню. На місці загинуло 23 людини, в тому числі одна дитина, пізніше в лікарні померло ще сім осіб, серед них була одна дитина. Посилена увага до міста правоохоронних органів та велика кількість військових зробили Маріуполь відносно безпечним містом. Фінансові потоки з Донецької області теж були перенаправлені до Маріуполя, що забезпечило місту швидких розвиток інфраструктури. Проукраїнські мітинги проходили в місті кожного року в річницю деокупації.

Маріуполь до 24.02.2022

З початком повномасштабного вторгнення у 2022 році РФ побачила взяти реванш за поразку у боротьбі за Маріуполь, що за вісім років з де окупації збільшив населення до півмільйона та став одним з найбагатших міст України завдяки промисловості та морській торгівлі. З 1 березня місто опинилось у повному оточені. Російські блокували гуманітарну допомогу жителям міста. Окупантів зустріли бригади сухопутних та військово-морських сил, бригади Національної гвардія, Національна поліція та добровольці. 

6 березня Указом президента України Володимира Зеленського Маріуполю надато звання Міста-героя. 9 березня на Маріупольський пологовий будинок № 2 російські ВКС скинули декілька бомб, внаслідок чого сімнадцять осіб постраждало, троє загинуло. 16 березня окупанти скинули авіаційну бомбу на Маріупольський драматичний театр, поки в підвалі будівлі ховались мирні жителі та біженці. 19 березня жертвою бомбардування стала Маріупольська школа мистецтв № 12 в якій переховувались сотні мешканців міста. Враховуючи масштаби бомбардування міста, жорстокі міські бої, роботу російської артилерії та флоту, колосальні руйнування жилих масивів та гуманітарну катастрофу – число загиблих внаслідок облоги Маріуполя може становити десятки, якщо не сотні тисяч мирних жителів. Міська рада міста стверджує, що задля того, щоб приховати масштаби трагедії російська сторона використовувала пересувні крематорії для знищення тіл. 

За попередніми підрахунками, на відновлення міста знадобиться не менше 14,5 мільярдів доларів США. За словами мера на відновлення міста може піти 20 років. Місто зруйноване майже на 90% внаслідок ворожих обстрілів. Наразі там залишаються понад 100 тисяч жителів з довоєнного населення в 500 тисяч. Місто опинилось практично в такому ж становищі, як після Другої світової – найруйнівнішої війни в історії. Той факт, що навіть після такого потрясіння місто змогла відновитись в XX столітті й стати одним з промислових центрів України дарує надію на те, що в майбутньому Маріуполь повернеться до свого довоєнного процвітання й цей процес розпочнеться тільки після деокупації.

Маріуполь 2022 рік

Українські військові тримали останній рубіж оборони на території комбінату “Азовсталь”, через його  масивні підземні укриття та наземні фортифікації. Це дозволило українським військовим в повному оточені, з постійним дефіцитом боєприпасів, харчів та медикаментів і відповідальністю за мирних мешканців, що також переховувались на комбінаті протриматись ще 2 місця. 16 травня Вищим військовим командуванням України було віддано наказ командирам підрозділів, які перебувають на “Азовсталі”, зберегти життя особового складу. За рік, що пройшов з тих подій Україна повернула з російського полону понад 500 захисників “Азовсталі”. Загалом оборона міста тривала 86 днів, 82 з яких у повному оточенні, що ставить Маріуполь один ряд з містами-героями Другої світової. 

З розбомбленого пологового будинку в Маріуполі виносять 32-річну вагітну Ірину Калініну. Фото Євгена Малолєтки

Україна і весь світ змогли дізнатись про ситуацію всередині Маріуполя, про масштаб руйнувань та жорстокі бої в тому числі завдяки роботі фоторепортерів, що перебували в місті на початок вторгнення й відзняли найтрагічніші події початку війни. Серед них Євген Малолєтка і Мстислав Чернов, працівники інформаційної агенції Associated Press, що отримала Пулітцерівську премію за їх репортаж з міста. 15 вони вийшли з Маріуполя через гуманітарний коридор. На той час вони були останніми журналістами в місті. Робота Чернова була перетворена ним на документальний фільм “20 днів у Маріуполі”.

Наразі місто досі знаходиться під російською окупацією, проте воно назавжди залишиться частиною українського національного міфу, як один з найтрагічніших героїчних сюжетів, що надихатиме кожного з нас доступними нам силами наблизити де окупацію Маріуполя. 

Швейцарія ухвалила рішення приєднатися до 15-го пакета санкцій Європейського Союзу, спрямованого проти Росії через її військову агресію проти України. Крім того, санкції поширюються і на Білорусь у зв’язку із ситуацією в цій країні.

23 грудня в Україні введено графіки аварійних відключень електроенергії. Під час екстрених відключень стандартні графіки не застосовуються, а тривалість обмежень поки що невідома. 

Найближчі щонайменше шість місяців про вибори в Україні можна забути через зламані реєстри, вважає експертка з питань PR-комунікацій виборчих та політичних технологій Ольга Лень.

У листопаді 2024 року Росія запустила по українських регіонах близько 2,3 тисячі безпілотників односторонньої атаки різних типів. 

У ніч на 20 грудня в Якутську сталася пожежа в ізоляторі тимчасового тримання. Внаслідок займання загинули п’ятеро військових, ще семеро постраждалих шпиталізували внаслідок отруєння димом.