Марк Рютте обійняв посаду генерального секретаря НАТО
Джерело: Reuters
Колишній глава уряду Нідерландів Марю Рютте від 1 жовтня 2024 року став очільником Північноатлантичного альянсу. Це відбувається у непростий момент, коли триває повномасштабна війна в Україні та перед виборами президента США.
Під час церемонії у штаб-квартирі НАТО Рютте візьме обов’язок генсека замість Єнса Столтенберга, який очолював альянс протягом десятиліття.
У НАТО очікують, що новий генсек збереже пріоритети Столтенберга, а саме продовжить підтримувати Україну, заохочуватиме членів альянсу збільшувати внески на оборону та зберігатиме участь США у безпеці Європи.
Однак триваюча повномасштабна російсько-українська війна та невідомість після виборів президента США, роблять становище Рютте не надто простим.
Новий генсек НАТО, який 14 років очолював нідерландський уряд, був прихильником України. Він також закликав Європу “припинити ниття” щодо Дональда Трампа та займатись зміцненням обороноздатності Європи.
Саме повномасштабне вторгнення Росії в Україну знову зробило НАТО – засноване після Другої світової війни для захисту Європи від нападу СРСР – центром міжнародних справ.
Швеція та Фінляндія відмовились від позаблокового статусу та приєднались до альянсу. Війна також змусила НАТО направити тисячі військових до східної Європи та радикально переглянути оборонні плани на випадок вторгнення РФ.
НАТО завжди позиціює себе як оборонний альянс, тоді як у Кремлі постійно стверджують про загрозу своїй безпеці саме з боку НАТО.
Одним з головних завдань Рютте буде переконати членів НАТО надати додаткові війська, озброєння та кошти на реалізацію нових планів оборони, вважають аналітики.
Основною силою НАТО залишаються США, однак альянс ухвалює рішення ґрунтуючись на консенсусі, а тому головне завчання генсека – досягти згоди між всіма союзниками.
Дипломати вважають, що багаторічний досвід Рютте на посаді прем’єр-міністра робить його добре підготовленим для нової посади.
Однак вони додають, що йому, ймовірно, доведеться відмовитись від різкої критики інших європейських країн та наполяганні на фіскальній ощадливості, що дратує східних європейців, які хочуть спільних запозичень Європейського Союзу для оборонних проєктів.
- “Безрозсудна російська ядерна риторика” глави РФ Володимира Путіна не повинна стримувати членів НАТО від надання додаткової військової допомоги Україні, заявив глава НАТО Єнс Столтенберг.
В Албанії прокурори звернулися до суду з вимогою заарештувати 20 осіб у межах розслідування міжнародної мережі торгівлі кокаїном та відмивання коштів. За інформацією місцевих ЗМІ, частина фігурантів справи може бути пов’язана з масштабним туристичним проєктом на узбережжі країни, який асоціюють із донькою президента США Іванкою Трамп та її чоловіком Джаредом Кушнером.
Унаслідок ракетно-дроновї атаки по Києву в ніч на 15 червня пошкоджень зазнала будівля Вищого антикорупційного суду.
Вашингтон та Тегеран оголосили про негайне та постійне припинення всіх військових операцій. Офіційне підписання мирної угоди заплановано на 19 червня у Швейцарії.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсакхна відреагував на пошкодження Києво-Печерської лаври внаслідок російської атаки, заявивши, що удар по одній із найважливіших християнських святинь свідчить про зневагу Росії до світової культурної спадщини.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масованої російської атаки заявив, що дії РФ демонструють її намір продовжувати війну, та закликав країни G7 посилити тиск на агресора і надати Україні більше засобів протиповітряної оборони.