Сенат США ухвалив «великий і прекрасний» законопроєкт Трампа

Джерело: CNN

1 липня Сенат США проголосував податковий законопроєкт, запропонований президентом Дональдом Трампом.

Втім, зауважується, що Сенат “ледве” підтримав законопроєкт, позаяк голоси розділилися порівну. Тож для ухвалення документа у верхній палаті знадобилася участь віцепрезидента США Джей Ді Венса.

Документ у 940 сторінок під назвою “One Big Beautiful Bill Act” передбачає продовження податкових пільг на трильйони доларів.

Зокрема законопроєкт передбачає скасування податків на чайові та понаднормові, а також відсотки за кредитами на купівлю автомобілів у США.

Окремо документ виділяє імміграційній та митній службі 45 мільярдів доларів на утримання мігрантів, 14 мільярдів доларів на депортацію і ще мільярд доларів на додаткових 10 тисяч агентів до 2029 року. Окрім того, більш як 50 мільярдів доларів скерують на зведення укріплень на кордоні.

Водночас аби компенсувати витрати, закон передбачає скорочення на 1 трильйон доларів програми Medicaid, федеральної програми медичного страхування для людей з низьким рівнем доходу та осіб з інвалідністю.

Також закон скоротить SNAP, Програму додаткової допомоги у сфері харчування для боротьби з голодом, відому як продовольчі талони.

Як зазначає WP, боротьба за прийняття законопроєкту розділила республіканців, оскільки одні наполягали на більшому скороченні витрат, тоді як решта виступали проти скорочення Medicaid та інших програм.

Троє республіканців проголосували проти: сенатори Ренд Пол (Кентуккі), Том Тілліс (Північна Кароліна) та Сьюзен Коллінз (Мен).

Частина сенаторів вважає, що скорочення Medicaid, талонів на їжу та інвестицій у “зелену енергетику” заходять надто далеко. За підрахунками Бюджетного управління Конгресу (CBO), до 2034 року кількість американців без медстрахування зросте на 11,8 млн.

Також за версією законопроєкту, схваленою Палатою представників, найзаможніші американці отримають податкову знижку приблизно $12 тис., тоді як бідні – втратять у середньому $1600.

Ілон Маск розкритикував законопроєкт, назвавши його “абсолютно божевільним і руйнівним”.

Документ передбачає поєднання скорочення податків і посилення імміграційного контролю. Раніше у розмові з CBS Маск назвав його “законопроєктом про величезні витрати”, який збільшує федеральний дефіцит і “підриває роботу” створеного ним Департаменту з питань ефективності уряду.

За даними позапартійного Бюджетного управління Конгресу, проєкт закону збільшить борг федерального уряду приблизно на 3,8 трильйона доларів протягом наступного десятиліття.

  • Конгресвумен від Республіканської партії Марджорі Тейлор Грін зізналась що не читала законопроєкт президента США перед голосуванням, бо якби прочитала – голосувала б проти нього.

У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.

Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.

Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.

Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.

Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.