Механізм прокрастинації: вчені виявили в мозку «гальмо» мотивації
Джерело: Wired
Вчені описали механізм у мозку, який може пояснювати прокрастинацію – схильність відкладати справи, що пов’язані з дискомфортом, навіть якщо вони дають відчутну користь або винагороду. Йдеться про нейронний зв’язок, який пригнічує готовність діяти у відповідь на очікування неприємного досвіду.
Дослідження провела група під керівництвом нейробіолога Кен-ічі Амеморі з Кіотського університету. Його метою було з’ясувати, як саме мозок знижує мотивацію, коли завдання пов’язане зі стресом, покаранням або неприємними відчуттями.
Для експерименту використали макак – тварин, яких часто застосовують для вивчення прийняття рішень і мотивації. Двох макак навчили виконувати серію завдань на вибір. На першому етапі після обмеження води вони могли натиснути один із двох важелів: один давав меншу кількість рідини, інший – більшу. Так дослідники перевіряли, як цінність винагороди впливає на готовність діяти.
На наступному етапі до експерименту додали неприємний фактор. Мавпи могли обрати: випити помірну кількість води без наслідків або більшу кількість за умови, що в обличчя подадуть струмінь повітря. Попри більшу винагороду, цей варіант супроводжувався дискомфортом.
Після появи неприємного стимулу мотивація тварин помітно знизилася – вони рідше починали виконувати завдання. Це дозволило виявити мозковий ланцюг, який працює як “гальмо” мотивації під час очікування негативного досвіду. Йдеться про зв’язок між вентральним стріатумом і вентральним палідумом – структурами базальних гангліїв, що беруть участь у системі винагороди, задоволення та мотивації.
Нейронний аналіз показав: коли мозок очікує неприємну подію або можливе покарання, вентральний стріатум активується та надсилає гальмівний сигнал до вентрального палідуму, який зазвичай запускає намір діяти. У результаті зменшується імпульс розпочати дію, якщо вона пов’язана з негативними відчуттями.
Щоб перевірити роль цього зв’язку, у дослідженні, опублікованому в журналі Current Biology, застосували хемогенетичний метод. За допомогою спеціального препарату дослідники тимчасово порушили взаємодію між двома ділянками мозку. Після цього макаки знову почали активно братися за завдання – навіть ті, що супроводжувалися струменем повітря.
Водночас препарат не змінив поведінку у тестах, де винагорода не поєднувалася з покаранням. Це свідчить, що ланцюг EV-PV не регулює мотивацію загалом, а активується саме тоді, коли очікується дискомфорт. Небажання виконувати неприємні завдання формується поступово разом із посиленням взаємодії між цими ділянками мозку.
Результати також можуть бути важливими для розуміння депресії та шизофренії, при яких часто спостерігається різке зниження ініціативи й активності. Водночас автор дослідження наголошує, що цей механізм має захисну роль.
“Перепрацювання дуже небезпечне. Цей ланцюг захищає нас від вигорання”, – сказав Амеморі.
Він підкреслив, що будь-яке втручання у цей нейронний механізм потребує обережності, адже необхідні додаткові дослідження, щоб не порушити природні захисні процеси мозку.
- Прокрастинація – схильність без потреби відкладати виконання завдань, навіть коли це має негативні наслідки, – може бути пов’язана не лише з поведінковими звичками, а й із біологічними та генетичними чинниками. До такого висновку дійшли дослідники з Китайської академії наук та інших наукових установ Китаю.
Тайфун “Баві” обрушився на східне узбережжя Китаю, змусивши владу евакуювати мільйони людей. Шторм уже ослаб, але синоптики попереджають про ризик тривалих злив і підтоплень у кількох провінціях.
12 липня російські війська обстріляли пожежно-рятувальний підрозділ ДСНС у Богодухові, що на Харківщині. Унаслідок удару постраждали троє рятувальників.
Колишній прем’єр-міністр Іспанії Маріано Рахой спричинив скандал після колонки про збірну Франції перед матчем із Іспанією на чемпіонаті світу. Він натякнув на африканське походження частини французьких футболістів, заявивши, що команда має високий рівень, але нібито грає “без французів”.
12 липня у Слов’янську, що на Донеччині, російський FPV-дрон атакував вантажний автомобіль, котрий перевозив легкозаймисті рідини.
Верховний Суд відмовив Петру Порошенку у задоволенні позову щодо скасування санкцій РНБО. Рішення викликало різку реакцію представників опозиції, експертів та користувачів соцмережі, які заявили про ризики для верховенства права і використання санкцій як інструменту політичного тиску.