Мелоні виступила за гарантії безпеки для України «у контексті НАТО»
Джерело: ANSA
На переконання прем’єр-міністерки Італії Джорджі Мелоні, Україна має бути впевнена, що вторгнення більше не повториться. За її словами, таких гарантій безпеки можна реалізувати лише у контексті НАТО.
Мелоні заявила, що неможливо мати справедливий, тривалий мир в Україні, якщо Київ не отримає гарантії, що він не зазнає нового вторгнення з боку Росії.
Потрібні зусилля, щоб закласти основи для справедливого і тривалого миру в Україні, який настане лише в тому випадку, якщо Києву нададуть адекватні гарантії безпеки, щоб це не повторилося, і європейські країни, які відчувають загрозу, зможуть почуватися в безпеці, — наголосила глава італійського уряду після зустрічі з прем’єр-міністром Швеції Ульфом Крістерссоном у Римі.
Вона додала, що ці гарантії безпеки повинні бути “реалізовані в контексті Атлантичного альянсу”, оскільки вважає, що це найкраща основа для гарантування миру, “який не є ані крихким, ані тимчасовим, щоб більше не було ризику того, що Європа може знову впасти у драму війни”.
Інші рішення, як я вже сказала, здаються мені складнішими і, відверто кажучи, менш ефективними, — резюмувала Мелоні.
Раніше Генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час дискусії в Українському домі на Всесвітньому економічному форумі в Давосі заявив, що союзники НАТО підтверджують готовність до вступу України в Альянс, однак це стане можливим лише після досягнення стійкого миру. Як і міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен, котра наголосила, що “членство в НАТО є єдиною надійною довгостроковою гарантією безпеки, яку Україна може отримати проти майбутньої російської агресії”.
Також Рютте заявив, що не враховуватиме позицію Кремля у питанні можливого вступу України до НАТО. Він наголосив, що альянсу не варто ставати залежними від Москви у цьому питанні.
Згодом, на пресконференції в Давосі, президент Польщі Анджей Дуда заявив, що “має право закликати запросити Україну до НАТО”.
Дуда пояснив, що таке право пов’язане, зокрема, з погрозами проти Польщі з боку РФ. Він додав, що немає більшої гарантії безпеки, ніж членство України в НАТО.
31 січня Україна приєдналася до найбільшої у світі організації офіцерів резерву країн НАТО – Confédération Interalliée des Officiers de Réserve (CIOR), отримавши статус асоційованого члена. Рішення про приєднання України було одноголосно схвалене керівниками національних асоціацій офіцерів резерву країн НАТО. На сьогодні серед держав-партнерів Альянсу лише Україна, Швейцарія та Австрія мають статус асоційованих членів CIOR.
- 23 лютого на форумі “Україна. Рік 2025”, відповідаючи на запитання журналістів, глава держави Володимир Зеленський заявив, що готовий залишити посаду президента, якщо це сприятиме встановленню миру або наблизить Україну до вступу в НАТО.
- Результати нового опитування свідчать, що близько 62% мешканців Великої Британії вважають, що Україна повинна стати членом НАТО.
- Україна може автоматично вступити в НАТО, якщо Росія порушить перемир’я після завершення війни. Зокрема американські сенатори запропонували план, що пов’язує членство України в Альянсі із ситуацією на кордоні з РФ.
- Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що його країна не проти вступу України в НАТО.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.