«Мене повісять»: The Economist пояснив, чому «загнаний у кут» Путін готовий на ескалацію

Джерело: The Economist

Російський глава Володимир Путін не демонструє готовності завершувати повномасштабну  війну проти України й, за оцінками джерел, може перейти до її подальшої ескалації.

Західні країни дедалі більше занепокоєні напрямом, у якому рухається Кремль. Російська армія тривалий час не досягає результатів на полі бою, тим часом, війна перетворилася на виснажливе протистояння із масштабними ударами дронами та ракетами.

Попри втрати й економічні наслідки, Путін не демонструє наміру відступати. У Кремлі, за словами джерел, вважають, що російський лідер може сприймати нинішню ситуацію як глухий кут і шукати спосіб посилити тиск.

Ознаки занепокоєння Заходу посилилися після низки подій. Зокрема, глава ЦРУ Джон Реткліфф здійснив неочікуваний візит до Москви, тоді як європейські країни заявили про підготовку заходів у відповідь на ймовірні російські диверсії.

Паралельно Росія постала перед наслідками українських ударів по своїй інфраструктурі. Путін заявив, що атаки на російські об’єкти відкрили “скриньку Пандори”, і пообіцяв відповідь по “найчутливіших секторах” української економіки.

Водночас він відкинув можливість завершення війни, заявивши, що Росія рухатиметься лише вперед.

Війна як питання збереження влади

Ключовим завданням Путіна залишається збереження власної позиції. У Кремлі побоюються зниження суспільної підтримки війни: удари по російській території, обмеження інтернету та втрати на фронті поступово руйнують відчуття стабільності.

Настрої серед російських еліт також погіршуються. Однією з головних проблем там називають не лише економічні труднощі чи військові невдачі, а втрачений через війну час.

І попри те, що Путін може висловлювати власні цілі мовою геополітики, насправді він керується злочинною логікою свого режиму: ніколи не показувати слабкості. Російська система має високу толерантність до насильства, але не прощає невдач. Він, ймовірно, вважає, що завершення війни без досягнення навіть мінімальної мети – захоплення всього східного Донбасу – наразить його на фізичну небезпеку.

Вони мене повісять, – сказав він деяким своїм соратникам вже під час війни.

Тим часом продовження війни в її нинішньому вигляді не є вирішенням проблеми.

Сценарії, засновані на інерції, невигідні Кремлю, – зазначив один із представників російської еліти: вони просто споживають економічні ресурси та марнують політичний капітал.

Усе це може зробити ескалацію привабливою. Втім, незрозуміло, до чого вона призведе. Росія, ймовірно, посилить гібридну війну та диверсії проти союзників України. Зокрема західні розвідувальні служби стурбовані тим, що Росія може атакувати оборонні заводи в Європі. Проте, вони вважають, що Путін не хоче прямої військової конфронтації з НАТО .

В Україні ескалація переважно означає масштабування того, що Росія вже робить. Так, 30 серпня Міністерство оборони Росії заявило, що готує масований удар по енергетичній інфраструктурі. Що стосується ситуації на фронті, російські джерела повідомляють, що господар Кремля має намір кинути в м’ясорубку додаткові 300 000-400 000 осіб. Йому не потрібно оголошувати нову хвилю мобілізації: він ніколи не призупиняв свій наказ про мобілізацію. Автор припускає, що додаткових військових, імовірно, залучатимуть через примус з боку регіональної влади, аби локалізувати можливе політичне невдоволення. Нині російська влада вже випробовує нову систему набору в Пензенській області, що знаходиться за 750 км на південний схід від Москви.

Путін також може посилити репресії проти нібито “внутрішніх ворогів” не тому, що вони становлять загрозу його владі, а тому, що йому потрібно продемонструвати силу. Ніщо з цього не вирішить жодної з проблем Росії. Це, ймовірно, лише посилить народні страждання та сприятиме нестабільності як всередині, так і за межами країни, – резюмують у виданні.

Днями Володимир Путін під час зустрічі з викладачем китайської мови з Бєлгородської області Дмитром Баланчуковим порівняв війну проти України із законами дикої природи. Він заявив, що дітям потрібно пояснювати, “у якому світі ми живемо”, зокрема на прикладі харчового ланцюга.

На підконтрольну Україні територію повернулися п’ятеро дітей із тимчасово окупованої частини Херсонщини. Це троє хлопчиків та дві дівчинки віком від 10 до 17 років.

На Сумщині до початку нового навчального року завершили будівництво та облаштування п’яти підземних шкіл. Чотири з них розташовані у Сумській громаді, ще одна — у Шосткинській. Нові безпечні простори розраховані на 1360 місць.

Росія посилила удари по економічній інфраструктурі України, атакуючи склади, логістичні центри, залізницю та промислові підприємства. Найсерйозніших втрат зазнала металургія: три основні металургійні заводи країни, на які припадало близько 90% українського виробництва сталі, після ракетних ударів зупинили роботу.

21 вересня президент США Дональд Трамп підтвердив, що Росія втратила контроль над нафтопереробною галуззю на тлі повномасштабної війни проти України. 

Індійські нафтопереробники, котрі нині розглядають постачання на листопад, можуть скоротити закупівлі російської нафти після того, як минулого тижня Дональд Трамп підписав масштабний закон про санкції, що підвищує загрозу нових мит.