Путін може наважитись застосувати тактичну ядерну зброю, – Bloomberg

Джерело: Bloomberg

Росія готується до посилення атак на Україну після того, як переговори щодо мирного врегулювання, за оцінкою близьких до Кремля джерел, зайшли у глухий кут.

Попередньо, Москва нині розглядає можливість збільшення масштабів ударів із використанням звичайних балістичних ракет по Києву, зокрема по центральних районах столиці, а також по об’єктах інфраструктури в інших українських містах.

Джерела зазначили, що переговорні формати фактично провалилися, тож, сторони повернулися до початкової позиції. У Кремлі вважають, що глава РФ Володимир Путін не погодиться завершити війну під тиском санкцій або через українські удари по російських нафтопереробних підприємствах і логістичних мережах.

За словами співрозмовників, Москва дедалі частіше сприймає українські атаки як дії країн НАТО, оскільки союзники України постачають Києву зброю та розвідувальні дані.

Нещодавно Путін заявив, що Україна “відкрила цю скриньку Пандори”, і попередив про можливу відповідь по “найчутливіших секторах” економіки.

Водночас спроби США домогтися завершення війни не призвели до прориву, і переговори фактично зупинилися, оскільки американський президент зосередився на війні в Ірані. За даними джерел, Кремль також відмовився від очікувань щодо домовленостей, які, як вважалося, були досягнуті між Путіним і Трампом під час саміту на Алясці.

Одним із ключових питань залишалася вимога Росії щодо здачі частини Донецької області. Україна неодноразово відкидала цю умову.

Державний секретар США Марко Рубіо раніше заявляв, що якби сторони мали готову угоду, війна вже завершилася б. Після переговорів із главою МЗС РФ Сергієм Лавровим він закликав до “нових концепцій” для подальшого процесу.

За словами чотирьох осіб, близьких до Кремля, за відсутності дипломатії Москва бачить мало альтернатив подальшій ескалації у досягненні своїх воєнних цілей. Хоча Росія сподівається, що Кушнер і Віткофф приїдуть до Москви з новими пропозиціями, очікування щодо прориву дуже низькі.

Тим часом, Росія та Україна посилили повітряні атаки одна проти одної. Україна б’є по російських нафтопереробних заводах і логістичних об’єктах, тоді як російські ракетні атаки виявили проблеми Києва із запасами засобів протиповітряної оборони. Окремо загострилася ситуація в Чорноморському регіоні: обидві сторони атакують судна та порти, що викликає побоювання стосовно впливу на світові поставки зерна.

За словами близьких до Кремля осіб, ескалація спіралі ударів наводить дедалі більшу кількість російських посадовців на думку, що Путін може врешті-решт вирішити застосувати тактичну ядерну зброю як крайній захід.

Ризик того, що господар Кремля порушить глобальне табу на використання ядерної зброї під час війни, яке існує з моменту скидання США двох атомних бомб на Японію в 1945 році, вже тривалий час викликає серйозне занепокоєння у західних посадовців.

Тактична ядерна зброя несе менш потужні боєголовки та має меншу дальність польоту, ніж стратегічні ракети, і призначена для впливу на конкретне поле бою, а не для спустошення цілого міста чи країни. Тим не менш, потужність вибухів може бути значною, тоді як ядерні опади забруднюють великі площі землі.

Втім, нині немає ознак того, що Росія готується застосувати ядерну зброю в Україні. Аналітики зазначають, що Москва має можливість посилювати звичайні військові удари, тоді як використання ядерної зброї створило б значні політичні наслідки. Щобільше, ключові російські партнери, включаючи Китай та Індію, рішуче застерегли Путіна від використання такого озброєння. Китай передав Росії сигнал навіть не розглядати можливість детонації тактичної ядерної зброї в Україні.

За словами директора Carnegie Russia Eurasia Center Александра Габуєва, ризик застосування тактичної ядерної зброї залишається дуже низьким, оскільки політична ціна такого кроку була б надзвичайно високою.

Росія готується до посилення атак на Україну після того, як переговори щодо мирного врегулювання, за оцінкою близьких до Кремля джерел, зайшли у глухий кут.

Група країн, зокрема Польща, планує повернутися до обговорення використання заморожених російських активів.

26 серпня у Криворізькому районі троє гірників загинули під час виконання підземних робіт. Працівники опинилися на найнижчій точці шахтного ствола — горизонті −1568 метрів.

Уряд Угорщини на чолі з Петером Мадяром вперше назвав Росію “загрозою”, змінивши зовнішньополітичний курс після багаторічного правління колишнього прем’єр-міністра Віктора Орбана.

Президент спільно з Головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим відвідав військових 80-ї окремої десантно-штурмової бригади на одному з напрямків та обговорив посилення оборони.