Меркель заявила, що перешкоджала вступу Україні в НАТО, аби захистити країни-члени Альянсу
Джерело: Die Zeit
Ексканцлерка Німеччини Ангела Меркель заявила, чому під час саміту НАТО в Бухаресті 2008 року виступила проти надання Україні та Грузії Плану дій щодо членства (ПДЧ). За її словами, це рішення було ухвалене з міркувань безпеки для самого Альянсу.
“Я розумію бажання країн Центральної та Східної Європи якомога швидше стати членами НАТО. Але прийняття нового члена має принести більше безпеки не тільки їм, а й НАТО”, – сказала вона.
Серед причин блокування вступу України вона назвала базування російського Чорноморського флоту в Криму, що створювало унікальні ризики через взаємозв’язок з російськими військовими структурами.
Колишня канцлерка зазначила, що у 2008 році підтримка вступу до НАТО серед українського населення була низькою. Вона також висловила сумнів, що надання ПДЧ змогло б захистити Україну чи Грузію від агресії Росії.
“Я вважала ілюзією припущення, що статус ПДЧ захистив би Україну і Грузію від агресії Путіна, що цей статус мав би стримувальний ефект. Чи можна було припустити, що країни-члени НАТО відповіли б у військовий спосіб, втрутившись військами? І чи могла я, як канцлерка, отримати підтримку в Бундестазі для такого мандата?” – заявила Меркель.
Вона також додала, що рішення не надавати Україні та Грузії ПДЧ стало розчаруванням для цих країн. Водночас Меркель визнала, що навіть обіцянка майбутнього членства України в НАТО була сприйнята Путіним як загроза.
- Новообраний генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Україна має стати членом альянсу, оскільки досягти сталої та міцної безпеки у Європі без неї неможливо.
Лідери країн Європейського Союзу наступного тижня обговорять обрання спеціального представника для участі в можливих переговорах щодо припинення війни РФ проти України.
У Латвії Латгальський районний суд засудив чоловіка до чотирьох років і шести місяців ув’язнення за розпалювання ненависті на національному ґрунті, а також за низку інших злочинів. Окрім цього, суд призначив йому один рік пробаційного нагляду.
27 лютого віцепрем’єр-міністр з відновлення, міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба та посол Японії в Україні Масаші Накагоме підписали дипломатичні ноти, що забезпечують надання гранту на близько $58 млн для реалізації четвертої фази Програми екстреного відновлення.
У Центрі національного спротиву повідомили, що для мешканців захоплених у 2024 році населених пунктів російські війська розгорнули новий фільтраційний табір на 1000 осіб.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 22:00 27 лютого. Від початку доби відбулося 118 бойових зіткнень.