Меркель заявила, що перешкоджала вступу Україні в НАТО, аби захистити країни-члени Альянсу
Джерело: Die Zeit
Ексканцлерка Німеччини Ангела Меркель заявила, чому під час саміту НАТО в Бухаресті 2008 року виступила проти надання Україні та Грузії Плану дій щодо членства (ПДЧ). За її словами, це рішення було ухвалене з міркувань безпеки для самого Альянсу.
“Я розумію бажання країн Центральної та Східної Європи якомога швидше стати членами НАТО. Але прийняття нового члена має принести більше безпеки не тільки їм, а й НАТО”, – сказала вона.
Серед причин блокування вступу України вона назвала базування російського Чорноморського флоту в Криму, що створювало унікальні ризики через взаємозв’язок з російськими військовими структурами.
Колишня канцлерка зазначила, що у 2008 році підтримка вступу до НАТО серед українського населення була низькою. Вона також висловила сумнів, що надання ПДЧ змогло б захистити Україну чи Грузію від агресії Росії.
“Я вважала ілюзією припущення, що статус ПДЧ захистив би Україну і Грузію від агресії Путіна, що цей статус мав би стримувальний ефект. Чи можна було припустити, що країни-члени НАТО відповіли б у військовий спосіб, втрутившись військами? І чи могла я, як канцлерка, отримати підтримку в Бундестазі для такого мандата?” – заявила Меркель.
Вона також додала, що рішення не надавати Україні та Грузії ПДЧ стало розчаруванням для цих країн. Водночас Меркель визнала, що навіть обіцянка майбутнього членства України в НАТО була сприйнята Путіним як загроза.
- Новообраний генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Україна має стати членом альянсу, оскільки досягти сталої та міцної безпеки у Європі без неї неможливо.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.