Міфи про мінну безпеку

Україна – одна з найзамінованіших країн світу. Як повідомляє Управління ООН з координації гуманітарних місій в Україні, до початку повномасштабного вторгнення Росії 1,8 млн українців і українок жили в оточенні мін. Зараз, за даними ДСНС, потенційно небезпечними є 174 тис. кв. км, або ж 30% від загальної площі України. За інформацією The Halo Trust, вилучення та знешкодження однієї міни коштує від 300 до 1000$, а її виробництво – від 3 до 30$, що робить такий вид боєприпасів  дешевою та небезпечною зброєю. 

Ми будемо змушені жити в умовах мінування ще багато років. Фахівці з Асоціації саперів зазначають, що, за світовою статистикою, 1 рік війни дорівнює в середньому восьми рокам розмінування. Точну тривалість розмінування передбачити неможливо, оскільки ситуація змінюється, і з яким ступенем забруднення Україна вийде з війни – ще невідомо. Єдине, що очевидно – повне розмінування нашої країни триватиме багато років. У цих умовах необхідно знати правила безпечної поведінки, які можуть врятувати життя людей.

Найкращий спосіб врятувати себе від мінної загрози – це мінімізувати усі ризики. При зіткненні з вибухонебезпечними предметами слід  не наближатися, не торкатися, та зателефонувати на номер 101. Проте найкращий шлях – це зробити так, щоб зустріч із міною була взагалі неможливою. Для цього варто використовувати ідентифікатори небезпечних територій та ознайомити із технікою безпеки дітей.

Ознаки, які попереджають про те, що територія небезпечна. Розуміючи їх, ми можемо запобігти нещасним випадкам

• Знаки, які попереджають про мінування: офіційні та неофіційні.
• Наявність результатів бойових дій, наприклад, воронки, покинута військова техніка, мертві тварини.
• Військові позиції, блокпости, інші оборонні укріплення.
• Об’єкти критичної інфраструктури, місця переправ через водойми, ґрунтові дороги та узбіччя асфальтних доріг, вузькі місця, де неможливо об’їхати перешкоду.
• Необроблені ділянки землі, зарослі поля, стежки, будинки та споруди, покинуті місцевими жителями. На новому місці варто  поспостерігати за місцевими, які місця вони оминають.

І головне – якщо на потенційно небезпечній території, щось викликає сумнів, це треба розглядати як попередження про небезпеку.

Матеріал створено у співпраці EdCamp Ukraine та The HALO Trust.

Міф 1. Підпал рослинності розміновує земельну ділянку

Якщо підпалити поле, це не прибере встановлені міни – навпаки, вони можуть стати ще небезпечнішими через перепад температур у ґрунті. При найменшій підозрі щодо забрудненості земельної ділянки зверніться до органів влади чи ДСНС за номером 101.

Міф 2. Протитанкові міни спрацьовують лише на транспортні засоби

Міни встановлюють не поодинці, а рядами, щоб завдати якомога більше шкоди всьому живому. Там, де є одна міна, ще встановлено десятки інших. Поруч часто встановлюють протипіхотні, які спрацьовують від легкого натиску. Тож «на гачок» протитанковій міні можуть потрапити свійські тварини, легкові та вантажні транспортні засоби чи навіть людина, яка везе сіно чи вантаж на ровері.

Міф 3. Якщо хтось уже пройшовся мінним полем і вижив, це означає, що територія цілком безпечна для пересування людей та транспорту

Як говорить Галина Ковальчук, фахівчиня ГО EdCamp Ukraine, сертифікована тренерка з навчання ризикам, пов’язаними із вибухонебезпечними предметами, не існує безпечного шляху з мінного поля. Міни завжди маскуються та ховаються від ваших очей, здебільшого в ґрунті. З часом ґрунт може ущільнюватися, особливо в процесі заморожування, відтавання або затоплення, тому чутливість міни може змінюватися. Можливо, тим, хто пройшов перед вами, просто пощастило не натрапити на міну.

Міф 4. Згодом міни псуються та вже не є загрозою

Термін придатності мін – необмежений. Навіть міни із часів Другої світової війни досі детонують. Більшість  боєприпасів залишаються небезпечними протягом десятиліть. Багато з них зроблені з пластику і є водонепроникними.

Міф 5. Якщо вибухонебезпечний предмет уже перенесли з одного місця в інше, то він безпечний

Боєприпаси, які не вибухнули, дуже нестабільні й непередбачувані. Навіть, якщо хтось на ваших очах уже взаємодіяв із предметом, то це не значить, що він безпечний. Міна чи інший боєприпас може вибухнути після другого, третього й навіть десятого дотику.

Міф 6. Нерозірвані боєприпаси вже не становлять загрози

Навіть, якщо нерозірваний боєприпас пролежав у землі чи на дні водойми десятки років та не вибухнув – це не робить його безпечним. Пам’ятайте: боєприпас, який не вибухнув, вкрай нестабільний, отже, може вибухнути будь-якої миті навіть від найменшого дотику.

Міф 7. Можна випередити вибухову хвилю

Подібне можна було побачити у фільмах про супергероїв і супергеройок, проте швидкість вибуху в десятки разів перевищує швидкість звуку. Не встигнути й очима кліпнути – не те, щоб швидко поїхати чи втекти від епіцентру подій. Тому ні, якщо під час вибуху рухатись дуже швидко – неможливо уникнути уламків та наслідків.

Міф 8. Вибухонебезпечні предмети меншого розміру не становлять загрози

Галина Ковальчук радить звертати увагу на предмети дивної форми, особливо невеликого розміру. Інколи частини боєприпасів можна сплутати з будівельними кріпленнями чи дрібними побутовими предметами. Проте там теж є вибухівка, яка може завдати шкоди здоров’ю. 

Міф 9. Можна самостійно знешкодити розтяжку або пастку

Не існує того самого червоного чи білого дроту, перерізання якого допоможе уникнути вибуху. Для цивільного населення немає жодного способу знешкодити розтяжку. Найкраще – це  викликати 101. 

Міф 10. Міна вибухає, якщо прибрати  ногу

Міна вибухає від взаємодії, саме в ту мить, коли на неї наступають/наїжджають/зачіпають розтяжку. Це трапляється за лічені секунди. Варто пам’ятати, що міни – небезпечні завжди.