Мільярдні збитки: ДБР повідомило про підозру колишньому високопосадовцю Міноборони

Державне бюро розслідувань повідомило про підозру одному з колишніх керівників закупівель Міноборони через недбалість.

Він закупив паливно-мастильні матеріали для армії та неправомірно включив ПДВ у вартість, що призвело до збитків на 1,2 млрд грн. Підозрюваному загрожує до 8 років ув’язнення.

У відомстві його ім’я не розголошують, однак за інформацією джерел Суспільного, мова йде про екскерівника департаменту держзакупівель Міністерства оборони Богдана Хмельницького.

За інформацією Офісу генпрокурора, цей підозрюваний також звинувачується у розтраті понад 1,7 млрд грн державних коштів і у перешкоджанні роботі ЗСУ через закупівлю неякісних бронежилетів за завищеною вартістю.

Бюро економічної безпеки (БЕБ) вилучило понад 4,7 мільйона євро неоподаткованої готівки у компанії, яка постачала продукти для Міноборони.
Міністерство оборони України повернуло до ЗСУ значну кількість боєприпасів різних калібрів, які передали на утилізацію як “надлишкові” ще до агресії Росії у 2014 році. Ці боєприпаси повернули та після перевірки якості вже використовують на фронті.
За результатами спільних внутрішніх аудитів з березня по липень 2024 року Міністерство оборони у співпраці з Державною митною службою виявили потенційні ризики незаконного використання гуманітарної допомоги на суму 171,78 млн грн.
Заступник міністра оборони України Юрій Джигир повідомив, що під час аудиторських досліджень виявлено порушення, неефективні управлінські рішення та ризики в управлінні активами на загальну суму більше ніж 10 млрд грн.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.

Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.