Міндовкілля заявило, що притулок для лебедів у Межигір’ї повинен продовжити роботу
Джерело: Міндовкілля, парк-пам’ятка “Межигір’я”, Сергій Григор’єв
Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України заявило, що притулок для лебедів у Межигір’ї повинен продовжити роботу. Напередодні його засновник говорив, що притулок припинив своє існування.
Сьогодні, 26 лютого, відбулася нарада з адміністрацією парку-пам’ятки “Межигір’я” щодо підтримки та догляду за тваринами, зокрема лебедями. Заступниця міністра Вікторія Киреєва обговорила з Сергієм Григор’євим, засновником притулку для лебедів, перспективи його розвитку та розширення. 27 лютого об 11:00 Міндовкілля запрошує зоозахисників до “Межигір’я”, щоб спільно напрацювати подальші кроки.
“Міністерство наголошує: притулок повинен продовжити роботу, птахи й надалі отримуватимуть усю необхідну допомогу. Ситуація перебуває під особливим контролем. Парк-пам’ятка повинен забезпечити належний догляд за всіма тваринами, зокрема лебедями, а також надаватиме реабілітаційну допомогу пораненим та ослабленим тваринам”, – повідомили в Міндовкілля.
В “Межигір’ї” також заявили, що притулок продовжить роботу.
“Друзі, хочемо всіх заспокоїти – лебеді залишаються на території парку, де продовжуватимуть отримувати належний догляд. Вони залишаться під опікою, де про них дбатимуть і забезпечуватимуть всім необхідним. Сьогодні у парку мешкає понад 200 тварин і птахів, які перебувають на утриманні, реабілітації та лікуванні. Крім лебедів, тут знаходять прихисток 33 тварини різних видів, 25 птахів, 6 страусів і близько 150 голубів. Кожен із них оточений турботою. У штаті парку працює фаховий ветеринар, який надає тваринам кваліфіковану допомогу. Як і раніше, парк продовжуватиме приймати на реабілітацію поранених птахів, які потребують лікування та відновлення. Тут вони отримують допомогу, необхідний догляд і можливість знову повернутися до природи. Ми розуміємо, наскільки важлива ця місія”, – повідомили на сторінці парку-пам’ятки.
Напередодні засновник притулку для лебедів біолог Сергій Григор’єв повідомив, що притулок припинив своє існування.
“Лебеді що утримувались на території парку перейшли у власність Межигір’я. Нових лебедів на реабілітацію більше ніхто приймати не буде”, – написав він.
Зоозахисник розповів, що останнім часом до нього часто звертаються з приводу порятунку лебедів. Він мусить відправляти людей до інших організацій, але ті не можуть утримувати птахів. Вони рятують, лікують, допомагають, але можливості тримати лебедів не мають.
Григор’єв пояснив, що хоч парк і належить Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України, він не може мати на своїй території (140 гектарів) притулок або реабілітаційний центр для тварин. В першу чергу парк є місцем відпочинку відвідувачів, та “орієнтований на розвиток паркового мистецтва, квіти, клумби, екскурсії, просвітницька робота”.
“Рік я протримався волонтером, маючи надію що вдасться зберегти притулок. Крім лебедів я утримував ще гусей, качок, голубів та страусів. Притулок для тварин, лебедів, голубів, сарн працював при Межигірському Спасо-Преображенському монастирі історично якому належать землі нижньої території парку, Ракове озеро. Я мав надію що вдасться залишити притулок на території Ракового озера яка історично належить Межигірському монастирю при якому і було створено притулок, але й досі це питання не вирішене. Хоча історично земля нижньої території монастиря, юридично вона належить парку”, – розповів волонтер.
За його словами, поки не вийде продовжити роботу притулку в іншому місці. В Межигір’ї лебеді жили на чотирьох ставках та 11 гектарах трав’яного поля — могли гуляти, пастися, перелітати з водойми на водойму. Унікальність місця була ще й, тому що поряд Київське водосховище та міграційний шлях по якому мігрують лебеді трьох видів, весною та восени.
“Рік безкоштовної праці, волонтерства та витрати на корми, перевезення майна притулку підкосили мене ще й фінансово. Фактично після 10 років роботи я залишився на вулиці. Дрібних птахів мені вдалося тимчасово розмістити в знайомих в промисловому приміщенні, в підвалі. Майно притулку розвести по знайомих та вивантажити просто неба на городах та дворах”, – написав Григор’єв і закликав небайдужих допомогти.
- 10 лютого в Умані, на вулиці Богуна, сталося загоряння будок для безпритульних собак, які облаштували місцеві мешканці.
- Внаслідок удару РФ по Київщині у ніч на 12 лютого повністю знищений склад, де зберігалась гуманітарна допомога для тварин з притулків.
Народний депутат Микола Княжицький розповів про інцидент під час Конференції з питань відновлення України 2025 у Римі. Так, українку Марію Гурську, що керувала групою польських медійників, не допустили до заходу, бо Посольство України в Італії не дало їй акредитації.
Народні депутати з фракцій “Європейська Солідарність” та “Голос” зареєстрували проєкт Постанови ВР з вимогою до Уряду негайно виконати норми закону і призначити керівника БЕБ, визначеного на прозорому і чесному конкурсі – Олександра Цивінського.
Головний координатор німецької військової допомоги Україні, начальник штабу планування в Міністерстві оборони ФРН генерал-майор Крістіан Фройдінг заявив, що перші українські далекобійні ракети, профінансовані Німеччиною, мають надійти на озброєння ЗСУ до кінця липня.
Триває 1235-та доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ у живій силі (вбиті та поранені) сягли понад мільйон осіб.
Різке підвищення комунальних тарифів, масові відключення інтернету і згасання надій на угоду щодо України зі США вдарили по рейтингах російської влади. Хоча, більшість росіян все ж підтримує очільника Кремля Володимира Путіна і його уряд.