Міністеркою культури призначили Тетяну Бережну: що про неї відомо
Джерело: трансляція засідання ВРУ
Верховна Рада призначила Тетяну Бережну на посаду віцепрем’єр-міністерки з питань гуманітарної політики — міністерки культури України.
За відповідне рішення проголосували 266 народних депутатів.
Після кадрових змін в уряді в липні, Бережну призначили тимчасово виконувачкою обов’язків міністерки культури та стратегічних комунікацій.
Тоді прем’єрка Юлія Свириденко описувала її як “досвідчену управлінку з сильним бекграундом у держполітиці, міжнародних проєктах та роботі з партнерами”.
Що відомо про Тетяну Бережну
Тетяна Бережна народилася 9 січня 1989 року в Рогатині Івано-Франківської області. Вона закінчила Національний університет “Києво-Могилянська академія”, отримавши ступені бакалавра права та магістра правознавства.
Проходила стажування у парламенті Канади, навчалася в Українській школі політичних студій в Аспен Інститут Київ, а також в Київській школі економіки та в Лондонській школі економіки та політичних наук (LSE), закінчила програму Школи Стратегічного Архітектора при Києво-Могилянській Бізнес-Школі (KMBS).
Понад 10 років Бережна працювала адвокаткою.
У 2022 році вона стала заступницею тодішньої міністерки економіки Юлії Свириденко. У Міністерстві економіки Бережна відповідала за політику у сфері праці та зайнятості, реформування трудових відносин, створення робочих місць і інтеграцію ветеранів у ринок праці.
У липні 2025 року вона обійняла посаду т.в.о. міністерки культури. Цього року посадовиця також відповідала за представлення України та реалізацію національного павільйону на Всесвітній виставці 2025 року (EXPO-2025) в Осаці, Японія.
- Кабінет Міністрів України призначив Івана Вербицького заступником Міністра культури та стратегічних комунікацій. Вербицький – відкритий гей, який оголосив про свою орієнтацію в червні 2019 року.
Президентка Браунського університету Крістіна Паксон оголосила, що залишить посаду наприкінці поточного навчального року. Її рішення пролунало після тривалого конфлікту з адміністрацією Дональда Трампа через загрозу втрати федерального фінансування.
Верховний суд США не став блокувати багаторічне судове рішення проти палестинської влади на час подальшого оскарження. Справа стосується стрілянини та вибухів поблизу Єрусалима, внаслідок яких загинули або зазнали поранень громадяни США.
Польща подала апеляцію на рішення брюссельського суду, який зобов’язав її прийняти близько 64 мільйонів доз вакцини від COVID-19 та виплатити Pfizer приблизно 1,3 мільярда євро. Варшава також просить призупинити виконання рішення до завершення розгляду скарги.
Президент США Дональд Трамп заявив, що нові переговори з Тегераном стануть останньою можливістю укласти угоду та уникнути посилення американських ударів. Першим етапом він назвав відкриття Ормузької протоки, а другим – розв’язання питання ядерної програми Ірану.
Іран готував удари по трьох об’єктах в Україні у відповідь на атаку на іранське судно, заявив радник верховного лідера країни Мохсен Резаї. За його словами, операцію скасували після пояснення Києва, що інцидент стався помилково