Міноборони прийняло на озброєння вітчизняну радіолокаційну станцію вимірювання швидкості польоту снарядів
Джерело: Міноборони
Міністерство оборони України допустило до експлуатації у військах першу вітчизняну радіолокаційну станцію вимірювання швидкості польоту снаряда 112L4.
До цього українські артилеристи користувались або застарілими радянськими АБС-1 або данськими системами Weibel. Тепер гармаші матимуть у розпорядженні вітчизняний пристрій, який, за виключенням елементної бази, компонується комплектуючими українського походження.
До того ж математичний апарат та програмне забезпечення є повністю українською розробкою
“Зазначена РЛС підвищить точність роботи української артилерії, а відтак зменшить витрати боєприпасів”, – зазначив представник компанії-розробника.
Виріб призначено для вимірювання початкової швидкості балістичних об’єктів (снарядів та куль) різного калібру. Вимірювач може бути розміщений двома способами – як на тринозі, так і на САУ – та може бути інтегрований в системи артилерійського вогню.
Технічні характеристики: діапазон вимірюваних швидкостей: 50-2000 м/с; калібр балістичних об’єктів, що виявляються: від 4.5 мм.
- Наказом Олексія Резнікова від 28 серпня на озброєння Збройних сил України прийнято чергові зразки іноземного озброєння.
- Олексій Резніков та генеральний директор компанії BAE Systems Чарльз Вудберн підписали Рамкову угоду про співпрацю щодо ремонту, запасних частин та виробництва нових легких гармат L119.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.