Мобілізація у РФ малоймовірна до президентських виборів у березні – британська розвідка
Джерело: міноборони Великої Британії
У розвідці Сполученого Королівства вважають малоймовірною мобілізацію у Росії до президентських виборів, які відбудуться 17 березня 2024 року.
Фахівці зауважили, що на майбутніх виборах майже напевне знову балотуватиметься чинний президент РФ Володимир Путін, хоча публічно він про це ще не повідомив.
“Є припущення, що виборча кампанія Путіна неофіційно почнеться в листопаді 2023 року”, – наголосили у розвідці.
Хоча вибори в Росії зазнають втручання та контролю з боку Кремля, вони залишаються основним інструментом політичної легітимації, додали фахівці.
“Майже напевно, що виборча кампанія Путіна буде зосереджена на темі Росії як окремої цивілізації, яка потребує захисту від зовнішніх ворогів – наратив, який часто використовують для виправдання дій держави та консолідації влади Путіним”, – вважають британські розвідники.
Вони резюмували, що під час підготовки до виборів Кремль намагатиметься мінімізувати непопулярні політичні кроки.
Тому дуже малоймовірно, що будь-яка подальша хвиля мобілізації буде реалізована до президентських виборів у березні 2024 року.
- У зв’язку із катастрофічними втратами російської армії очікується, що незабаром у РФ та на тимчасово окупованих нею територіях України розпочнеться масова примусова мобілізація населення. Її показники за різними оцінками можуть становити від 400 до 700 тисяч осіб.
З 03:00 27 жовтня за київським часом Україна запроваджує режим припинення вогню у визначеному районі для проведення гуманітарної операції в тимчасово окупованих Олешках, що на Херсонщині.
Угорщина, Чехія та Словаччина вимагають звільнити їх від участі у фінансовому забезпеченні нового кредиту Україні. На цю вимогу різко зреагували німецькі дипломати, зокрема через те, що ці країни водночас наполягають на значному фінансуванні з бюджету Євросоюзу.
26 жовтня президент Володимир Зеленський підписав закони про продовження дії воєнного стану та проведення загальної мобілізації.
Вже десять європейських країн приєдналися до французької ініціативи щодо ядерного стримування Росії на тлі сумнівів щодо надійності американських гарантій безпеки. План президента Емманюеля Макрона передбачає розміщення французьких винищувачів Rafale, здатних нести ядерну зброю, у різних європейських країнах, а також обмін розвідданими та створення спільної інфраструктури раннього попередження.
26 жовтня міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні заявив, що новий пакет військової допомоги Україні вже готовий до передачі, відповідаючи на пропозицію міністра транспорту Маттео Сальвіні стосовно скасування економічної та військової підтримки Києва.