МОН затвердило особливості дистанційного навчання в умовах воєнного стану

Джерело: МОН

Міністерство освіти і науки України внесло зміни до двох наказів, які регулюють організацію дистанційного навчання під час воєнного стану.

Це рішення є частиною політики “Школа офлайн”, що спрямована на забезпечення рівного доступу до якісної освіти для всіх учнів.

Зміни були ухвалені на основі консультацій із громадами, представниками регіонів і результатів громадського обговорення. Особлива увага приділяється прифронтовим, прикордонним та тимчасово окупованим територіям.

Що змінюється

1) Нові правила щодо наповнюваності дистанційних класів

Мінімальна кількість учнів у дистанційному класі — 20 дітей. Утім, засновники шкіл можуть зменшити цю кількість:

  • до 10 учнів — для закладів на тимчасово окупованих, прифронтових територіях, у селах і селищах всієї України;
  • до 15 учнів — для закладів в інших містах.

Вимоги до наповненості дистанційних класів не розповсюджуються на заклади спеціалізованої та спеціальної освіти.

2) Дистанційна робота школи можлива навіть без усіх паралелей класів

Заклад будь-якого типу може працювати за дистанційною формою, якщо в ньому відсутні не більше двох паралелей. Наприклад, школа має дистанційні 1–6, 8–11 класи — 7 класу може не бути.

3) Окремий клас для навчання за українознавчим компонентом

У межах одного дистанційного класу всі учні мають навчатися за однією освітньою програмою. Це дозволить вчителям ефективніше організовувати навчальний процес і працювати з учнями з різних умов — як із територій, підконтрольних уряду, так і з тимчасово окупованих регіонів або з-за кордону.

Діти за кордоном. Якщо дитина відвідує школу в країні перебування — вона може дистанційно навчатися за українознавчим компонентом в українській школі (5–8 годин на тиждень, без перевантаження). Якщо дитина не ходить до місцевої школи — вона може здобувати освіту повністю дистанційно в українському закладі освіти. Також для дітей за кордоном доступні індивідуальні форми навчання — екстернат або сімейна форма.

Діти на ТОТ можуть навчатися за педагогічним патронажем. Це індивідуальне навчання з урахуванням потреб дитини й безпекових обставин. Навіть якщо в школі не відкрито жодного класу, вона може продовжити працювати у формі педагогічного патронажу. Ця форма передбачає оплату вчителю за навчання конкретної дитини.

Крім того, якщо дитина перебуває в районі, де тривають або потенційно можливі бойові дії, вона може продовжувати навчання дистанційно у своїй школі, навіть після виїзду. Переводитися до іншого закладу не обов’язково. Водночас, якщо у школі є укриття і навчання можна проводити очно, саме така форма залишається пріоритетною для учнів.

Кадровий резерв для підтримки вчителів

Щоб забезпечити поступовий перехід до нових умов, МОН запроваджує кадровий резерв. Це дозволить педагогам, які тимчасово можуть залишитися без навчального навантаження, проходити професійне навчання та зберігати середню заробітну плату. Ініціатива охоплює вчителів із Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Сумської, Миколаївської, Одеської, Харківської, Херсонської та Чернігівської областей. Зміни до постанови про кадровий резерв Кабінет Міністрів України затвердить найближчим часом.

Усі адаптовані зміни щодо особливостей дистанційного навчання буде впроваджено з 1 вересня 2025 року.

Нью-Йорк та ще 21 штат подали позов проти адміністрації Дональда Трампа, намагаючись зупинити нові правила для іммігрантів. Вони дозволять чиновникам ширше враховувати отримання державної допомоги під час рішень щодо віз і грін-карт.

Дружина Дональда Трампа-молодшого Беттіна Трамп підтвердила, що російський олігарх Умар Кремльов оплатив дві ночі святкувань на Багамах після їхнього весілля. Водночас вона наполягає, що він не фінансував саму церемонію, а його участь була лише “надзвичайно щедрим весільним подарунком”.

США запровадили нові санкції проти російського банку ВТБ, звинувативши його у причетності до схем обходу обмежень, запроваджених проти Ірану. Вашингтон пояснює рішення посиленням економічного тиску на Тегеран.

Турецький актор Халіт Ергенч, відомий за роллю султана Сулеймана у серіалі “Величне століття”, приїхав до Росії та виступив на Міжнародному фестивалі молоді в Єкатеринбурзі. Під час візиту він похвалив атмосферу заходу, заявив про готовність зніматися у російських проєктах, а також згадав український борщ у контексті місцевої кухні.

Офіс Генерального прокурора заявив, що директору НАБУ Семену Кривоносу офіційно не повідомляли про підозру. Відомство також повідомило про скасування відповідних відміток у ЄРДР через відсутність правових підстав.