Музейні пограбування у Європі переходять від крадіжок до силових нападів, – Європол

Джерело: The Guardian.

Європол заявив про зміну характеру музейних пограбувань у Європі: злочинці дедалі частіше застосовують зброю, фізичне насильство, кувалди, сокири та навіть вибухівку.

У новому звіті агентство зазначає, що традиційно крадіжки культурних цінностей вважалися ненасильницьким різновидом організованої майнової злочинності. Однак останні випадки свідчать про перехід до значно агресивніших методів.

Європол припускає, що за цим можуть стояти нові кримінальні мережі, які полюють на конкретні артефакти й не мають типової структури, характерної для традиційних торговців культурними цінностями.

“На відміну від звичайних торговців культурними цінностями, які зазвичай уникають насильства та спеціалізуються на організованих майнових злочинах або крадіжках культурних об’єктів, ці особи часто мають досвід участі в інших видах злочинної діяльності”, – йдеться у звіті.

Окремо правоохоронці звернули увагу на новий спосіб формування груп. За даними Європолу, частина виконавців може не мати попередніх зв’язків між собою і збиратися для конкретної крадіжки через соцмережі та месенджери.

“Деякі затримані у нещодавніх справах, схоже, координували свої дії ситуативно, часто їх вербували на місцевому рівні через соціальні мережі та канали миттєвого зв’язку, без попередніх контактів між собою”, – зазначили в агентстві.

Найчастіше злочинці полюють на дорогоцінні метали та ювелірні вироби. Їхня вартість зростає, а золото й срібло можна швидко переплавити, тоді як дорогоцінне каміння – вийняти з оправ і перепродати.

До “привабливих цілей” Європол також відносить стародавню китайську порцеляну, яка користується високим попитом на артринку.

Нагадаємо, одним із найгучніших прикладів став напад у січні 2025 року на музей Дренте в Нідерландах, де злочинці використали вибухівку та викрали кілька дакійських артефактів. Значну частину з них згодом повернули.

Європол також згадує пограбування музею Cognacq-Jay у Парижі у 2024 році. Тоді четверо людей у масках, озброєні бейсбольними битами та сокирами, викрали сім золотих предметів, оздоблених діамантами.

Ще один резонансний напад стався у Луврі в жовтні 2025 року. За даними звіту, грабіжники розбили вікно, погрожували охоронцям і відвідувачам, а потім розтрощили вітрини Галереї Аполлона та викрали коштовності приблизно на 88 мільйонів євро.

“У деяких випадках злочинці використовують вогнепальну зброю, щоб залякувати охоронців і відвідувачів. Деякі крадіжки супроводжувалися прямими нападами на персонал – людей зв’язували або застосовували до них грубу силу”, – йдеться у звіті.

Європол також розглядає версію, що частину таких нападів можуть організовувати за моделлю “злочин як послуга”, коли виконавців наймають лише для конкретної операції.

Інша версія полягає в тому, що кримінальні угруповання з інших сфер просто побачили в музейних крадіжках можливість отримувати великий прибуток за відносно невисокого ризику.

Національне антикорупційне бюро України у понеділок прокоментувало заяву генерального прокурора Руслана Кравченка, назвавши продовженням системної атаки на незалежні антикорупційні органи.

14 вересня президент Володимир Зеленський заявив, що генеральний прокурор Руслан Кравченко має бути звільнений із посади.

Вранці 14 вересня генеральний прокурор Руслан Кравченко оголосив про підписання підозри директору НАБУ Семену Кривоносу. Мова нібито про підроблення документів з метою отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі.

У Генеральному штабі поінформували про оперативну ситуацію на фронті на початок 1664-ї доби широкомасштабної збройної агресії РФ проти України. Загалом протягом минулої доби зафіксовано 208 бойових зіткнень.

Християнсько-демократичний союз (ХДС) переміг на комунальних виборах у федеральній землі Нижня Саксонія. За офіційними попередніми результатами, оприлюдненими 14 вересня, партія канцлера ФРН Фрідріха Мерца здобула 27,2% голосів.