МВФ наполягає, щоб Кабмін виконав обіцянку запровадити ПДВ на посилки з іноземних магазинів
Джерело: Reuters
За даними ЗМІ, Україна повинна ухвалити закон про запровадження ПДВ на недорогі посилки з-за кордону, щоб забезпечити виконання своєї програми з МВФ на суму 8,1 млрд доларів, яку мають переглянути у червні.
Про це агентству повідомили джерело, близьке до перемовин.
Україна залежить від міжнародної допомоги для покриття своїх бюджетних потреб та фінансування війни проти РФ.
Більшість багаторічних програм фінансування зумовлені проведенням Україною реформ управління та змін у податковому законодавстві.
Нова програма МВФ, затверджена у лютому, дає союзникам підґрунтя для продовження фінансування. У червні запланований перегляд програми, щоб визначити, чи виконує Україна поставлені завдання. МВФ тисне на Україну з метою розширення її фіскальної бази.
“Посилки стали одним з ключових питань. Без ухвалення цього закону перегляд програми може не відбутись зі всіма витікаючими звідси негативними наслідками”, – повідомило джерело.
Якщо програма МВФ піде не за планом, Україна не зможе отримувати кошти від Єврокомісії, додало джерело.
Наразі в Україні оподатковуються посилки вартість від 150 євро. Запровадження податку принесе близько 10 млрд гривень у рік, повідомило міністерство фінансів.
Проєкт закону було подано до парламенту, але він не обговорювався через брак підтримки серед законодавців.
Міністерство заявило, що пропозиція не ускладнить для українців надсилання та отримання посилок з-за кордону.
Некомерційні посилки вартістю менш як 45 євро не оподатковуватимуться, додали вони. ПДВ не буде запроваджено до 2027 року.
Нещодавно український парламент відмовився ухвалити кілька законів, критично важливих для необхідного міжнародного фінансування, включаючи пропозицію запровадити ПДВ для самозайнятих осіб – один із критеріїв, встановлених МВФ.
Багато законодавців заявили, що не підтримають цей непопулярний захід. Це змусило уряд повернутися до переговорів з МВФ.
Після переговорів з представниками МВФ у Вашингтоні в середині квітня прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко заявила, що існує згода щодо того, що запровадження податку “не є конструктивним”. Україна шукатиме альтернативи, додала вона.
“Це питання… важко прийняти у 2026 році, і його можуть відкласти на пізніший термін”, – сказало джерело, додавши, що переговори з цього питання тривають.
- Верховна Рада 7 квітня ухвалила законопроєкт про продовження справляння військового збору на три роки після скасування воєнного стану та спрямування цих коштів до спецфонду держбюджету для потреб ЗСУ. Це було однією з вимог МВФ.
У Голосіївському районі Києва прокладають резервну теплотрасу, котра має забезпечити теплом житлові масиви Теремки-1 та Теремки-2 у разі надзвичайної ситуації або зупинки ТЕЦ. За оптимізованим проєктом планують зберегти близько 160 дерев, ще близько 10 — викорчувати.
Сполучені Штати відмовили у візах частині делегації президента Ірану Масуда Пезешкіана, яка мала прибути до Нью-Йорка на Генеральну асамблею ООН. Серед тих, хто не отримав дозволу на в’їзд, – представники його комунікаційної команди.
Міністерство внутрішніх справ та адміністрації Польщі розпочало тестування нового застосунку, котрий має пришвидшити інформування населення про надзвичайні ситуації.
21 вересня американському письменнику Стівену Кінгу виповнилося 79 років. Автор “Керрі”, “Сяйва”, “Воно” та десятків інших бестселерів із перших днів повномасштабного вторгнення Росії відкрито підтримує Україну та відмовився від нової співпраці з російськими видавцями.
Росія посилила удари по економічній інфраструктурі України, атакуючи склади, логістичні центри, залізницю та промислові підприємства. Найсерйозніших втрат зазнала металургія: три основні металургійні заводи країни, на які припадало близько 90% українського виробництва сталі, після ракетних ударів зупинили роботу.