Кліматичний саміт COP31 опинився на межі провалу через суперечки щодо викопного палива

Джерело: Reuters

Кліматичний саміт ООН COP31 у Туреччині постав перед ризиком провалу через розбіжності щодо відмови від викопного палива, фінансування країн, що розвиваються, та переходу на чисту енергетику. З другої редакції проєкту підсумкової угоди вилучили всі згадки про нафту, газ і вугілля, і замість конкретних зобов’язань щодо скорочення їх використання запропонували розвивати технології уловлювання вуглекислого газу.

Близько 130 держав вимагають повернути до документа положення про відмову від викопного палива. Переговори, які мали завершитися 20 листопада, вийшли за межі встановленого терміну. Станом на 22 листопада учасники не досягли згоди щодо підсумкового документа. ЄС, Панама та інші країни відхилили запропонований текст, вважаючи його недостатнім для протидії глобальному потеплінню.

Близько 100 екологічних організацій попередили, що COP31 ризикує стати одним із найневдаліших кліматичних самітів за всю історію ООН.

Головним предметом суперечок на саміті стала відмова від викопного палива — основного джерела викидів парникових газів, які спричиняють глобальне потепління.

У першій версії підсумкового документа містилися положення про прискорення переходу від використання нафти, газу та вугілля. Вони продовжили домовленості кліматичного саміту COP28 у Дубаї, де у 2023 році країни вперше погодилися з необхідністю поступового переходу від викопного палива в енергетичних системах.

Однак у другій редакції документа, оприлюдненій 19 листопада, усі згадки про викопне паливо зникли. Замість конкретних зобов’язань щодо скорочення використання з’явилося загальне формулювання про перехід до економіки з низьким рівнем викидів парникових газів.

Проти включення положень про відмову від викопного палива виступили Саудівська Аравія та інші країни — виробники нафти. Водночас, за даними ЗМІ, вимогу повернути ці положення підтримують близько 130 держав. Серед них — десятки країн, що розвиваються та особливо вразливі до наслідків зміни клімату.

Панама направила керівництву саміту лист із вісьмома вимогами. Серед них — обмеження видобутку нафти, підвищення прозорості переговорів і зміна правил їх проведення. Країна попередила, що не підтримає підсумкову угоду, якщо її вимоги не врахують.

21 листопада близько 30–40 делегацій, зокрема представники Великої Британії, Євросоюзу, Фіджі та Вануату, спільно вирушили до офісу керівництва COP31. Вони вимагали зберегти раніше погоджені зобов’язання щодо відмови від викопного палива та посилити положення про допомогу країнам, що розвиваються.

Замість відмови від нафти й газу пропонують уловлювати вуглекислий газ

Попри вилучення згадок про викопне паливо, у проєкті угоди залишилася пропозиція прискорити розвиток технологій уловлювання, використання та зберігання вуглекислого газу (CCUS).

Ці технології дають змогу збирати CO₂, який утворюється під час роботи електростанцій і промислових підприємств, а потім використовувати його або закачувати під землю. Теоретично це дозволяє скорочувати викиди без цілковитої відмови від використання нафти, газу та вугілля.

На включенні таких технологій до угоди наполягає, зокрема, Арабська група держав на чолі із Саудівською Аравією.

Екологічні організації вважають, що такий підхід вигідний нафтогазовій галузі, оскільки дає змогу продовжувати видобуток і використання викопного палива, обіцяючи компенсувати викиди в майбутньому.

Однак серед науковців немає розбіжностей щодо того, що певні технології видалення CO₂ з атмосфери можуть знадобитися для обмеження глобального потепління.

Директор Потсдамського інституту досліджень кліматичних змін Йоган Рокстрьом пояснив The Guardian, що людство вже практично вичерпало вуглецевий бюджет, який дозволяє утримати глобальне потепління в межах 1,5°C. За його словами, технології видалення вуглекислого газу необхідні, але вони мають доповнювати скорочення викидів, а не слугувати виправданням для подальшого використання викопного палива.

Заможні країни звинуватили у відмові фінансувати боротьбу зі зміною клімату

Ще одним ключовим предметом суперечок стало фінансування кліматичних програм у країнах, що розвиваються.

Бідніші держави вимагають від розвинених країн додаткового фінансування захисту від наслідків глобального потепління — посух, повеней, екстремальної спеки та підвищення рівня моря.

Однак, за заявою представників близько 100 екологічних організацій, розвинені країни приїхали на саміт без нових фінансових зобов’язань і заблокували просування переговорів із ключових питань.

Міністри африканських країн також звинуватили заможні держави в невиконанні зобов’язань за Паризькою кліматичною угодою. На їхню думку, це підриває довіру до міжнародних кліматичних переговорів.

Особливо гостро проблема постає перед невеликими острівними державами, яким загрожує підвищення рівня моря. Ці країни практично не зробили внеску у глобальні викиди парникових газів, але стикаються з одними з найсерйозніших наслідків зміни клімату.

Ціль щодо переходу на електроенергію зробили добровільною

Однією з головних пропозицій COP31 було збільшення частки електроенергії в кінцевому світовому енергоспоживанні до 35% до 2035 року. Ініціативу просували Австралія та Туреччина.

Китай також підтримав її: 20 листопада Австралія та Китай підписали спільну заяву на підтримку цілі, яка отримала назву “35 до 35”.

Електрифікація має сприяти скороченню використання викопного палива в транспорті, опаленні та промисловості. Водночас для зменшення викидів важливо, щоб додаткову електроенергію виробляли з низьковуглецевих джерел.

У другій версії підсумкового документа ціль щодо електрифікації перетворилася на один із добровільних заходів, які держави можуть обирати самостійно. Водночас документ не містить вимоги забезпечувати збільшення споживання електроенергії коштом відновлюваних джерел.

Екологічні організації попереджають, що такий підхід може призвести до будівництва нових газових електростанцій замість переходу на чисту енергетику.

Китай, найбільше у світі джерело викидів парникових газів, підтримує розширення електрифікації, але виступає проти нав’язування державам конкретних способів досягнення кліматичних цілей.

Радник китайського уряду Ван Ї заявив The Guardian, що Китай має намір розвивати електрифікацію з використанням чистих джерел енергії та допомагати іншим країнам робити те саме.

Поки країни сперечаються, кліматичні катастрофи посилюються

Переговори відбуваються на тлі нових свідчень прискорення зміни клімату. За оцінкою кліматолога Зіка Гаусфатера, 2026 рік може зрівнятися з 2024-м і стати найспекотнішим за всю історію спостережень. Додаткову загрозу становить Ель-Ніньйо — потепління поверхневих вод Тихого океану, яке впливає на погодні умови в усьому світі.

За прогнозами, нинішній Ель-Ніньйо може стати найпотужнішим за всю історію спостережень. Колишня президентка Ірландії та колишня Верховна комісарка ООН з прав людини Мері Робінсон попередила, що через його наслідки близько 50 млн людей можуть постати перед голодом.

Минулими тижнями обидва узбережжя США постали перед незвично високими припливами та повенями. У Сан-Франциско влада попередила про можливу надзвичайну ситуацію через поєднання сильних дощів і рекордних припливів.

У Східній та Південній Африці сильні зливи також спричинили повені. У Кенії повідомляли щонайменше про 12 загиблих.

Робінсон розкритикувала учасників COP31 за відсутність відчуття терміновості.

Чим завершився саміт COP31

COP31 мав завершитися 20 листопада, однак переговори продовжилися. Учасники очікували на третю редакцію підсумкового документа, яка мала визначити, чи вдасться погодити хоча б компромісне рішення.

Головними невирішеними питаннями залишалися відмова від викопного палива, фінансування кліматичних програм, розвиток технологій уловлювання вуглецю та зобов’язання щодо переходу на чисту енергетику.

Процедура ухвалення рішень на кліматичних самітах ООН ґрунтується на консенсусі, який не обов’язково означає одностайну підтримку. У минулому окремі заперечення держав не перешкоджали затвердженню підсумкових документів.

Однак масштаб нинішніх розбіжностей створив ризик ухвалення значно послабленої угоди, яка не міститиме конкретних зобов’язань щодо скорочення використання нафти, газу та вугілля.

Станом на 22 листопада ситуація загострилася: країни ЄС, Панама та інші учасники відхилили запропонований текст. Президент COP31 Мурат Курум заявив, що згоди немає, і повідомив, що нового проєкту документа не буде.

Кліматичний саміт ООН COP31 у Туреччині постав перед ризиком провалу через розбіжності щодо відмови від викопного палива, фінансування країн, що розвиваються, та переходу на чисту енергетику. З другої редакції проєкту підсумкової угоди вилучили всі згадки про нафту, газ і вугілля, і замість конкретних зобов’язань щодо скорочення їх використання запропонували розвивати технології уловлювання вуглекислого газу.

Лінійка ASUS ROG Strix давно стала візитівкою геймерського підрозділу компанії та орієнтована на тих, кому потрібна максимальна продуктивність у кожному кадрі. На відміну від стриманих ультрабуків або тонких гібридних моделей, ці ноутбуки від початку проєктуються навколо потужних зв’язок процесорів та дискретних відеокарт. Агресивна геометрія корпусу, продумане настроюване підсвічування Aura Sync та збільшені вентиляційні решітки одразу дають зрозуміти, що перед вами інструмент для важких сучасних ігор і ресурсомістких робочих завдань.

22 листопада у Міністерстві закордонних справ закликали Європу спрямувати спільну відповідь на Росію після удару російського безпілотника по житловому будинку в Димері, що на Київщині. Глава МЗС Андрій Сибіга також наголосив, що посилення України та позбавлення Москви ресурсів для продовження агресії є прямим внеском у безпеку європейського континенту.

Про принцесу Уельську Кейт Міддлтон зняли документальний фільм “Зцілення”, присвячений її досвіду боротьби з раком та відновленню після лікування. Прем’єра стрічки відбудеться 29 листопада на BBC у Великій Британії.

Американський актор Метт Деймон розповів, що свого часу відмовився від головної ролі в комедії “Третій зайвий” 2012 року. Хоча сценарій неабияк його розсмішив, він вирішив не брати участі у зйомках. Зрештою роль Джона, найкращого друга плюшевого ведмедя Теда, отримав Марк Волберг.