«Ми це зробимо, бо це в інтересах польських фермерів», – Моравецький про заборону на імпорт українського зерна
Джерело: Reuters
Уряд Польщі та уряд Угорщини 15 вересня заявили, що запровадять власні обмеження на імпорт українського зерна, оскільки фермери в країнах неодноразово скаржилися на перенасичення продуктами, яке призвело до їхнього банкрутства.
“Ми продовжимо цю заборону, попри їхню незгоду, попри незгоду Європейської комісії. Ми це зробимо, бо це в інтересах польських фермерів”, – заявив прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький.
Згідно з урядовою постановою, опублікованою в п’ятницю, 15 вересня, Угорщина ввела національну заборону на імпорт 24 українських сільськогосподарських продуктів, включаючи зерно, овочі, кілька м’ясних продуктів і мед.
- Міністр сільського господарства Польщі Роберт Телус заявив, що п’ять країн ЄС, де до 15 вересня діє заборона на імпорт українського збіжжя (Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія), мають різні погляди на продовження заборони на імпорт українського агропродовольства.
- Міністр економічного розвитку та технологій Польщі Вальдемар Буду заявив, що країна планує продовжити заборону на імпорт українського продовольства після 15 вересня. Польща вже готує відповідний проєкт рішення.
- Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль прокоментував намір Польщі продовжити заборону на імпорт українського зерна й заявив, що Україна буде змушена звернутись до арбітражу Світової організації торгівлі (СОТ) щодо компенсації збитків за порушення норм Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.
17 листопада вибухотехніки знешкодили бойові частини двох російських безпілотників, які не здетонували під час атаки у Рівному.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що удари Сил оборони по Керченському мосту є захистом від російської агресії.
17 листопада російська влада скликала екстрене засідання після часткового обвалення Кримського мосту внаслідок атаки ЗСУ. Комісію з ліквідації наслідків очолив віцепрем’єр РФ Марат Хуснуллін.
Зустріч Дональда Трампа, Сі Цзіньпіна та Володимира Путіна, запланована на четвер у китайському Шеньчжені, навряд чи завершиться суттєвими домовленостями. Позиції та очікування трьох лідерів надто різняться, аби розраховувати на значний прорив. Для Кремля головним результатом може стати сама зустріч і спільна фотографія президентів США, Китаю та Росії, яка дозволить Москві провести паралелі з Ялтинською конференцією 1945 року.
Головна дипломатка Європейського Союзу Кая Каллас намагається домогтися повернутися до переговорів щодо припинення російсько-української війни після того, як її не включили до команди, котра представляє Європу в перемовинах.