«Ми хочемо бачити Україну членом нашого Європейського Союзу», – Бербок

Джерело: The Telegraph

Міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок висловила впевненість у тому, що наступного місяця Європейський Союз підтримає заявку України на приєднання до ЄС.

Представляючи розширення ЄС як геостратегічну необхідність, Бербок заявила на конференції в Берліні, що блоку з 27 країн також необхідно продовжити “нудні” внутрішні реформи, щоб мати можливість функціонувати.

“Ми хочемо бачити Україну членом нашого Європейського Союзу. Європейський Союз має розширитись. Це геополітичний наслідок загарбницької війни Росії проти України”, – сказала вона.

Лідери ЄС на саміті 14-15 грудня вирішать, чи надавати Україні офіційний початок переговорів про членство.

“Я переконана, що Європейська Рада в грудні надішле цей сигнал. Однак розширений ЄС стане сильнішим, якщо ми зробимо те, що ми так довго вагалися – переглянемо та переосмислимо те, як функціонує наш союз”, – сказала Бербок.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.