«Ми можемо бахнути»: Лукашенко підтвердив розгортання «Орешника» в Білорусі
Джерело: БЕЛТА
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко підтвердив плани розмістити російський балістичний комплекс “Орешник” на бойове чергування у грудні 2025 року.
Лукашенко схарактеризував “Орешник” як “страшну зброю” та підкреслив, що комплекс поставлять на бойове чергування у грудні 2025 року.
“Орешник” – страшна зброя. У грудні стане на бойове чергування. Навіщо? Я хочу, щоб вони (опоненти за кордоном) розуміли, що ми можемо бахнути, якщо буде погано. Ось ми сядемо з Путіним, ухвалимо рішення і бахнемо. Тож не наривайтеся. Адже війна розпочиналася в Україні з цього. На Донбасі гнобили російськомовних, убивали, цькували. Це було на моїх очах”, – сказав Лукашенко.
Варто нагадати, що комплекс “Орешник” – це російська балістична ракета середньої дальності. Уперше Росія застосувала її проти України в листопаді 2024 року, завдавши удару по Дніпру.
- 28 жовтня прессекретарка Олександра Лукашенка Наталія Ейсмонт у коментарі російському агентству ТАСС повідомляла, що російський ракетний комплекс середньої дальності “Орешник” стане на бойове чергування в Білорусі до кінця 2025 року.
Російські війська намагаються розділити Україну по Дніпру, завдаючи ударів по мостах та енергетичній інфраструктурі. Водночас влада щотижня оновлює заходи протидії таким атакам.
У вівторок, 10 листопада, на українсько-румунському кордоні тимчасово обмежать рух транспортних засобів через пункт пропуску «Солотвино — Сігету-Мармацієй». Обмеження діятимуть з 08:00 до 16:00 на в’їзд до Румунії.
Увечері 9 листопада російські війська завдали удару безпілотниками по енергетичній інфраструктурі Первомайського району Миколаївської області. Внаслідок атаки понад 60 тисяч споживачів залишилися без електроенергії.
Європейські країни нарощують військову та фінансову підтримку України, однак поки не можуть повністю компенсувати можливе скорочення американської допомоги. Найбільша залежність Києва від Вашингтона зберігається у трьох сферах: протиповітряній обороні, військовій розвідці та супутниковому зв’язку.
Школи у прифронтових регіонах України краще пристосувалися до дистанційного навчання під час відключень електроенергії, ніж заклади в інших областях. Зокрема, 75% освітян у прифронтових громадах можуть без труднощів вийти на зв’язок під час знеструмлень. У неприфронтових регіонах цей показник становить 50%.