МЗС Німеччини викликало російського посла після погроз Києву
Джерело: МЗС ФРН/X
26 травня Міністерство закордонних справ Німеччини прокоментувало попередження російського МЗС щодо необхідності здійснити евакуацію іноземців і дипломатів з Києва через нібито підготовку нових атак.
Серед іншого, Берлін викликав російського посла.
Атаки на лікарні, школи та німецькі телестудії, заклики до нашого посольства залишити Київ: Росія ставить на погрози, терор та ескалацію. Саме тому ми сьогодні викликали посла Росії, – мовиться у заяві німецького відомства. – Ми чітко дали зрозуміти Росії: нас не залякати погрозами, і ми продовжимо повну підтримку України, — додали у МЗС.
Angriffe auf Krankenhäuser, Schulen & 🇩🇪 TV-Studios, Aufforderungen an unsere Botschaft, #Kyjiw zu verlassen: #Russland setzt auf Drohen, Terror & Eskalation. Deshalb haben wir heute Russlands Botschafter einbestellt. 1/2
— Auswärtiges Amt (@AuswaertigesAmt) May 26, 2026
Раніше в Єврокомісії викликали тимчасового повіреного Росії через нові погрози Москви здійснити черговий масований обстріл України.
25 травня Міністерство закордонних справ Росії заявило, що російські війська нібито розпочинають “послідовне здійснення системних ударів” по підприємствах українського військово-промислового комплексу у Києві.
У зв’язку з тим, що вищезазначені об’єкти розосереджені по всьому Києву, попереджаємо іноземних громадян, включаючи персонал дипломатичних місій та представництв міжнародних організацій, про необхідність якнайшвидше покинути місто, а мешканців української столиці – не наближатися до об’єктів військової та адміністративної інфраструктур, – мовиться у заяві російського відомства.
- Світові лідери зреагували на масовану російську атаку по Україні в ніч на 24 травня, під час якої РФ запустила по Києву ракети та дрони.
- До двох зросла кількість загиблих внаслідок масованої атаки РФ на Київ у ніч на 24 травня.
- У ніч на 24 травня Росія здійснила масовану атаку на Київ. Пошкодження зафіксували в усіх районах столиці.
- Президент Володимир Зеленський відреагував на масовану нічну атаку Росії по Україні та заявив, що внаслідок обстрілів щонайменше 83 людини дістали поранення.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.