МЗС Польщі: «Присутність сил НАТО в Україні не є немислимою»
Джерело: пресслужба Міністерства закордонних справ Польщі
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський під час конференції НАТО в парламенті Польщі заявив, що можливість введення військ НАТО в Україну “не є немислимою”.
“Присутність сил НАТО в Україні не є немислимою. Я ціную ініціативу президента Франції Емманюеля Макрона, тому що йдеться про те, чого Путін боїться, а не про те, щоб ми боялися Путіна”, – сказав Сікорський.
Раніше прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що країна “не розглядає можливість надсилання наших солдатів в Україну”, але зазначив, що країна має допомогти Україні захиститися від російського вторгнення.
“Польща не планує вводити свої війська на територію України. Я думаю, що не варто сьогодні спекулювати, чи будуть обставини, які можуть змінити цю позицію”, – сказав він.
Нагадаємо, що 26 лютого президент Франції Емманюель Макрон заявив, що “не можна виключати відправлення західних військ в Україну”. Проте він зазнав негативної реакції багатьох західних союзників.
- Президент Чехії Петр Павел заявив, що він відкритий до можливості вивчення більш сміливих шляхів підтримки України у зв’язку з пропозицією президента Франції Емманюеля Макрона про введення військ.
- 26 лютого президент Франції Емманюель Макрон повідомив про спільне усвідомлення європейськими країнами необхідності бути готовими до можливого нападу Росії у найближчі роки.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.