МЗС України висловило демарш державам, чиї лідери були присутні на параді в Москві

Міністерство закордонних справ України висловило демарш державам, чиї лідери взяли участь у параді в Москві 9 травня.

“9 травня до Міністерства закордонних справ були запрошені низка акредитованих в Україні керівників дипломатичних місій держав, чиї вищі посадові особи були присутні на військовому параді у Москві. Дипломатам був висловлений демарш”, – повідомили в МЗС.

Перший заступник міністра Сергій Кислиця підкреслив, що в умовах російської агресії, масових убивств українських громадян, ударів по цивільній інфраструктурі, а також воєнних злочинів і злочинів проти людяності, Україна розцінює участь високопосадовців іноземних держав у параді у РФ як “недружній крок”.

“Було наголошено на вагомому внеску українського народу, разом з іншими народами антигітлерівської коаліції та колишнього СРСР, у перемогу над нацизмом 80 років тому. Україна не дозволить Росії красти памʼять про минуле, привласнювати колективну перемогу чи применшувати роль українського народу в ній”, – йдеться у повідомленні.

Сергій Кислиця нагадав, що Росія й надалі ігнорує міжнародні зусилля з відновлення миру та досі не прийняла пропозицію США щодо повного і безумовного припинення вогню на 30 днів, яку Україна підтримала ще 11 березня.

Він підкреслив, що навіть оголошене самою Росією так зване “парадне” перемир’я не дотримується — щоденні атаки на українські позиції тривають уздовж усієї лінії фронту.

Під час спільної пресконференції для ЗМІ з президентом Франції Еммануелем Макроном у Нансі 9 травня, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що присутність лідерів країн на параді в Москві викликає сором.
Президент Польщі Анджей Дуда розкритикував військовий парад у Москві, зазначивши, що історична правда полягає в тому, що саме Росія, разом з нацистською Німеччиною, розпочала Другу світову війну, напавши на Польщу у 1939 році.

У попередній колонці я писала про соціальні інновації в Україні. Ці інновації є частиною громадянської стійкості й демократизації безпеки, до яких Європа зараз уважно придивляється. ЄС намагається зрозуміти, як розподілити відповідальність за власну безпеку між усім суспільством, а не залишати її лише інституціям. Він шукає конкретні способи залучити звичайних людей до захисту й спротиву.