На дев‘ятий день вторгнення Путін просив Макрона та Шольца визнати анексію Криму – Bild
Джерело: Bild
На дев’ятий день повномасштабного вторгнення Росії на територію Україну, лідер Кремля Володимир Путін звернувся до президента Франції Еммануеля Макрона та канцлера Німеччини Олафа Шольца із закликом визнати анексію Криму, про це заявив журналіст Штефан Ламбі, якому вдалося отримати доступ до розшифровки розмови німецького та французького лідерів 4 березня 2022 року, в якій вони обговорювали свої бесіди із Путіним.
Як повідомляється деталі розмови Ламбі описав у своїй новій книзі “Ernstfall – Regieren in Zeiten des Krieges” (“Надзвичайні ситуації – управління під час війни”).
Так, за словами журналіста, коли Макрон запитав Шольца про результати останнього діалогу з Путіним, то сказав, що “краще не стає”.
“Мене дещо турбує більше, ніж переговори: Путін зовсім не скаржиться на запроваджені санкції. Я не знаю, чи робив він це в розмові з вами. Але він взагалі не згадував про санкції”, – зауважив німецький канцлер.
На що Макрон відповів, що з ним лідер Кремля також не піднімав цю тему.
Своєю чергою, Шольц розповів, що Путін знову пояснював йому своє бачення майбутнього України.
“Він виклав мені всі свої ідеї щодо того, як знайти компроміс. Він згадував про демілітаризацію, денацифікацію. До того ж він попросив мене визнати Крим частиною Росії. Отже, нічого нового, м’яко кажучи”, – підкреслив канцлер.
Водночас він зауважив, що Путін повністю не відкидав ідею щодо переговорів.
“Коли я запитав його, чи можлива зустріч стосовно України, рано чи пізно, з вами, мною, Зеленським і з ним, Путіним, він не відмовився повністю. Але він назвав дві умови. По-перше, це не повинно бути приводом для припинення вогню. Потім він говорив тільки про нас трьох: ви, я і він. Без Зеленського”, – наголосив Шольц.
- Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що готовий знову провести переговори з президентом РФ Володимиром Путіним, коли “це буде корисним” та обговорити питання безпеки на території Європи.
- 15 липня канцлер Німеччини Олаф Шольц зазначив, що від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році і до 2027 року Німеччина витратить на постачання озброєння України приблизно 17 мільярдів євро.
16 вересня заступник міністра оборони Польщі Станіслав Взьонтек заявив, що Варшава підготувала черговий пакет допомоги для України. Країна, серед іншого, надасть Києву авіаційну техніку.
16 вересня глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала ЄС переглянути свою нинішню стратегію санкцій проти Росії на тлі зростаючих розбіжностей між столицями стосовно посилення економічного тиску на Кремль. У своїй щорічній промові президентка ЄК заявила, що блоку варто зосередитися на забезпеченні виконання існуючих санкцій, а не пропонувати нові обмежувальні заходи щодо Москви.
Військовослужбовцю ДПСУ повідомили про підозру в організації переправлення через державний кордон з метою уникнення мобілізації. За даними слідства, за виїзд він вимагав $15 000.
16 вересня міністр фінансів Сергій Марченко представив у Верховній Раді проєкт державного бюджету на 2027 рік. Уряд не спромігся цілковито профінансувати потреби жодного міністерства або державного органу.
15 вересня, перебуваючи з візитом у Польщі, глава Міноборони Італії Гвідо Крозетто закликав Європу посилювати оборону та підтримувати Україну, оскільки Росія після чотирьох років повномасштабної війни стала сильнішою.