На дев‘ятий день вторгнення Путін просив Макрона та Шольца визнати анексію Криму – Bild
Джерело: Bild
На дев’ятий день повномасштабного вторгнення Росії на територію Україну, лідер Кремля Володимир Путін звернувся до президента Франції Еммануеля Макрона та канцлера Німеччини Олафа Шольца із закликом визнати анексію Криму, про це заявив журналіст Штефан Ламбі, якому вдалося отримати доступ до розшифровки розмови німецького та французького лідерів 4 березня 2022 року, в якій вони обговорювали свої бесіди із Путіним.
Як повідомляється деталі розмови Ламбі описав у своїй новій книзі “Ernstfall – Regieren in Zeiten des Krieges” (“Надзвичайні ситуації – управління під час війни”).
Так, за словами журналіста, коли Макрон запитав Шольца про результати останнього діалогу з Путіним, то сказав, що “краще не стає”.
“Мене дещо турбує більше, ніж переговори: Путін зовсім не скаржиться на запроваджені санкції. Я не знаю, чи робив він це в розмові з вами. Але він взагалі не згадував про санкції”, – зауважив німецький канцлер.
На що Макрон відповів, що з ним лідер Кремля також не піднімав цю тему.
Своєю чергою, Шольц розповів, що Путін знову пояснював йому своє бачення майбутнього України.
“Він виклав мені всі свої ідеї щодо того, як знайти компроміс. Він згадував про демілітаризацію, денацифікацію. До того ж він попросив мене визнати Крим частиною Росії. Отже, нічого нового, м’яко кажучи”, – підкреслив канцлер.
Водночас він зауважив, що Путін повністю не відкидав ідею щодо переговорів.
“Коли я запитав його, чи можлива зустріч стосовно України, рано чи пізно, з вами, мною, Зеленським і з ним, Путіним, він не відмовився повністю. Але він назвав дві умови. По-перше, це не повинно бути приводом для припинення вогню. Потім він говорив тільки про нас трьох: ви, я і він. Без Зеленського”, – наголосив Шольц.
- Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що готовий знову провести переговори з президентом РФ Володимиром Путіним, коли “це буде корисним” та обговорити питання безпеки на території Європи.
- 15 липня канцлер Німеччини Олаф Шольц зазначив, що від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році і до 2027 року Німеччина витратить на постачання озброєння України приблизно 17 мільярдів євро.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна вважає, що Європі варто розглядати Україну як потенційного гаранта безпеки завдяки унікальному військовому досвіду.
Перша леді США Меланія Трамп сприяла поверненню шістьох українських дітей, котрі перебували на території Росії, до їхніх родин в Україні.
Російський порт Приморськ на Балтійському морі, один з найбільших експортних портів країни, втратив щонайменше 40% потужностей для зберігання нафти через атаки українських безпілотників минулого місяця. Це підтвердили знімки з американських комерційних супутників.
За доказовою базою Служби безпеки 15 років тюрми з конфіскацією майна отримав агент ФСБ, котрий готував убивство посадовця міської ради на Запоріжжі в обмін на приватний будинок. Для цього він пройшов підготовку в навчальному центрі ФСБ, де отримав інструктажі з конспірації та ножового бою.
Скорочення видобутку нафти в Росії неминуче. Атаки України по портовій інфраструктурі, трубопроводах та НПЗ зменшили експортні можливості Кремля на 1 мільйон барелів на день, або на п’яту частину від загальної потужності, повідомили три джерела у галузі.