На дев‘ятий день вторгнення Путін просив Макрона та Шольца визнати анексію Криму – Bild
Джерело: Bild
На дев’ятий день повномасштабного вторгнення Росії на територію Україну, лідер Кремля Володимир Путін звернувся до президента Франції Еммануеля Макрона та канцлера Німеччини Олафа Шольца із закликом визнати анексію Криму, про це заявив журналіст Штефан Ламбі, якому вдалося отримати доступ до розшифровки розмови німецького та французького лідерів 4 березня 2022 року, в якій вони обговорювали свої бесіди із Путіним.
Як повідомляється деталі розмови Ламбі описав у своїй новій книзі “Ernstfall – Regieren in Zeiten des Krieges” (“Надзвичайні ситуації – управління під час війни”).
Так, за словами журналіста, коли Макрон запитав Шольца про результати останнього діалогу з Путіним, то сказав, що “краще не стає”.
“Мене дещо турбує більше, ніж переговори: Путін зовсім не скаржиться на запроваджені санкції. Я не знаю, чи робив він це в розмові з вами. Але він взагалі не згадував про санкції”, – зауважив німецький канцлер.
На що Макрон відповів, що з ним лідер Кремля також не піднімав цю тему.
Своєю чергою, Шольц розповів, що Путін знову пояснював йому своє бачення майбутнього України.
“Він виклав мені всі свої ідеї щодо того, як знайти компроміс. Він згадував про демілітаризацію, денацифікацію. До того ж він попросив мене визнати Крим частиною Росії. Отже, нічого нового, м’яко кажучи”, – підкреслив канцлер.
Водночас він зауважив, що Путін повністю не відкидав ідею щодо переговорів.
“Коли я запитав його, чи можлива зустріч стосовно України, рано чи пізно, з вами, мною, Зеленським і з ним, Путіним, він не відмовився повністю. Але він назвав дві умови. По-перше, це не повинно бути приводом для припинення вогню. Потім він говорив тільки про нас трьох: ви, я і він. Без Зеленського”, – наголосив Шольц.
- Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що готовий знову провести переговори з президентом РФ Володимиром Путіним, коли “це буде корисним” та обговорити питання безпеки на території Європи.
- 15 липня канцлер Німеччини Олаф Шольц зазначив, що від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році і до 2027 року Німеччина витратить на постачання озброєння України приблизно 17 мільярдів євро.
ЗМІ ознайомилися зі змістом рекомендацій для Грузії, котрі Європейська комісія оприлюднить 4 листопада. Єврокомісія закликає уряд Грузії “виявити рішуче прагнення змінити курс і повернутися на шлях європейської інтеграції”.
Російська автомобільна промисловість, котра після відходу західних автоконцернів пережила стан “клінічної смерті”, а згодом відновила виробництво у 2023–2024 роках, знову стрімко котиться донизу.
Велика Британія спорядила Україні нову партію крилатих ракет Storm Shadow, аби Збройні сили могли й надалі завдавати ударів углиб території Росії. За даними видання, рішення ухвалили, аби поповнити запаси озброєння Києва перед зимовим сезоном — у Лондоні побоюються, що в цей час Кремль посилить атаки.
Міністр фінансів Німеччини Ларс Клінґбайль закликав повністю заборонити постачання російської сталі до країн Європейського Союзу. Про це політик від Соціал-демократичної партії Німеччини заявив напередодні “сталевого саміту”, котрий відбудеться 6 листопада у Берліні.
Служба зовнішньої розвідки повідомила, що Росія дедалі глибше занурюється в економічну залежність від Китаю. Сировинні проєкти на Далекому Сході та в Сибіру перетворюють регіон на ресурсну базу для Пекіна, тоді як місцеві громади дедалі частіше залишаються осторонь від обіцяних вигод.