На фронті загинув автор книжки «Спокійної ночі» Максим Петренко
Джерело: Ганна Скоріна/Facebook
Книжкова оглядачка Ганна Скоріна повідомила про загибель українського військового, автора книги “Спокійної ночі” Максима Петренка. Тривалий час нацгвардійця вважали зниклим безвісти.
Єдине, що я знаю поки що – це підтвердження з частини, де служив Макс. Експертиза ДНК підтвердила, що це Макс, і з частини виїхали до Дніпра за Максом. Поховання планують наприкінці тижня, – зазначила Скоріна у дописі.
До початку війни Максим Петренко був програмістом, також викладав в Університеті “Україна”.
Одначе, у 2014 році Петренко вступив до добровольчого другого батальйону оперативного призначення при Національній гвардії України, згодом – Батальйон оперативного призначення імені Героя України генерал-майора Сергія Кульчицького.
Повернувшись до цивільного життя, отримав грант на розвиток власної справи та став автором книжки “Спокійної ночі”.
З початком повномасштабного вторгнення росіян – знову став на захист України. Військовий зник безвісти у 2022 році.
Про книгу
Книжка, написана від першої особи, – це роман-щоденник добровольця 2014 року, охоплює проміжок з 20 лютого по 24 липня 2014 року. Формування другого добровольчого батальйону НГУ після закінчення Майдану. Бойові дії під Слов’янськом, ротація. Це все тут є, одначе, автор акцентує на важливій складовій.
Що може зробити людина, коли її світ руйнується на очах? – Спілкування. Важливе, як кисень, у сучасному світі. Зазначається, що саме переписка дала можливість відновити цю історію в деталях.
Колишнє життя. Від нього важко відірватися, а чи можливо до нього повернутися?
Суспільство. Як воно реагує на бійця?
Бойовий стрес. Не дає спати та повертає відчуття бойових умов навіть на мирній території.
Описаний сюжет дозволяє читачу прожити реальні події початку війни, оскільки автор є безпосереднім учасником подій.
Назва взялася з переписки з друзями. Як акцент, який мав сказати потенційному читачу, що ця книга – не бойовик, а дещо інше. Щовечора переписка закінчувалася словами: “Спокойной ночи)”. Тоді я переважно спілкувався російською. І писати почав російською. Проте, прочитавши перші абзаци, я зрозумів, що мені не подобається читати про ті події російською. Хоч і виходило писати яскраво. Було якесь неприємне відчуття. Наче це не я написав, а ворог. Вирішив, що писатиму українською. На початку у мене виходило кострубато, іноді не знав, як перекласти те чи інше слово. Перекладаючи переписку, я задумався над тим, як перекласти побажання “Спокойной ночи”. Вирішив перекладати дослівно. Тому, що солдату бажають, щоб ніч пройшла спокійно, а не просто прощаються, – розповідав в інтерв’ю автор книги.
- Капітан Збройних сил України, артилерист 128-ї бригади та член “Європейської Солідарності” Закарпаття Дмитро Мілютін був серед загиблих внаслідок російського удару.
- На фронті загинув військовий 3 окремої штурмової бригади Юрій Глодан. У квітні 2022 році внаслідок російського удару по ЖК “Тірас” загинули його дружина, тримісячна донька і теща.
- Стримуючи наступ ворога, під Кремінною загинув депутат райради, лідер “Європейської Солідарності” в Шосткинському районі Сумської області Мирослав Ляшок.
Згідно з даними США, Росія втратила понад 4000 танків під час повномасштабної війни з Україною. Ця кількість майже дорівнює всьому танковому контингенту США, заявив Верховний головнокомандувач об’єднаними Збройними силами НАТО в Європі, генерал Кристофер Каволі на слуханнях у Комітеті з питань збройних сил Сенату США в Вашингтоні 3 квітня.
Внаслідок чергового російського обстрілу у Харкові збільшилася кількість загиблих та постраждалих осіб.
Головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі генерал Крістофер Каволі запевнив, що Україна отримає додаткові винищувачі F-16, поки українські пілоти проходять навчання.
Пізно ввечері російські війська вдарили по Харкову безпілотниками. Ворог завдав удару по Новобаварському районі. Відомо про загиблого та 29 постраждалих.
Після трьох років війни, коли стало очевидно, що російська армія не здатна зламати Україну. Однак, лідер РФ Володимир Путін продовжує відмовлятися від припинення вогню. Попри певні тактичні успіхи, як, наприклад, вибиття українців з Курської області, шанси на перемогу військовим шляхом у Росії залишаються мінімальними. Військові втрати і економічні труднощі вказують на наближення кінця війни, однак Путін не зупиняє агресію.