На Львівщині розпочалось буріння нової нафтової свердловини

Джерело: “Укрнафта”.

У Львівській області найбільша нафтогазовидобувна компанія України “Укрнафта” розпочала буріння нової свердловини.

ПАТ “Укрнафта” проводить буріння нафтової свердловини №105 на Верхньомасловецькому родовищі у Львівській області. Роботи розпочались із випередженням графіку і станом на сьогодні пройдено майже половину шляху – із запланованих 2213 метрів свердловина вже пробурена на 1084 метри.

Введення в експлуатацію планується у серпні 2023 року. Очікуваний початковий дебіт нафти – 24,3 тонни на добу.

Вартість будівництва складає 105 млн гривень, термін окупності – від 2 до 2,6 року. Прогнозується, що свердловина працюватиме мінімум 15 років.

Загалом на Верхньомасловецькому родовищі буде збудовано 4 нові свердловини у поточному році і ще 5 – у 2024 році – як похилоскеровані, так і горизонтальні.

У компанії зазначили, що мета “Укрнафти” – досягти енергетичної незалежності України у вуглеводнях.

“Маємо видобувати власний ресурс, щоб забезпечити внутрішнє споживання критичних для економіки галузей”, – пояснили в компанії.

Верховний лідер Ірану Моджтаба Хосейні Хаменеї призначив Мохсена Резаї своїм представником у Вищій раді національної безпеки. Колишній командувач Корпусу вартових ісламської революції замінив на посаді Мохаммада Багера Зольгадра.

Ізраїльські військові обмежили доступ до палестинського села Тайбе на Західному березі після серії нападів з боку ізраїльських поселенців. Заборона стосується лише ізраїльтян, які не проживають у селі, і не поширюється на палестинців.

Прокуратура Еквадору висунула обвинувачення колишньому міністру внутрішніх справ Хосе Серрано та ще шістьом людям у справі про вбивство кандидата в президенти Фернандо Вільявісенсіо у 2023 році. Серед фігурантів також є керівник одного з найвпливовіших наркокартелів країни Los Lobos.

Центральний банк Угорщини підтвердив підтримку урядового курсу на виконання умов для вступу країни до єврозони. Кабінет прем’єр-міністра Петера Мадяра хоче досягти необхідних показників до завершення своєї каденції у 2030 році.

Росія збільшила військові постачання малійській хунті після погіршення ситуації для збройних сил Малі та російського “Африканського корпусу” у центральних і північних районах країни.