На станції «Академік Вернадський» зафіксували рожеві «НЛО» і перламутрові хмари
Джерело: Національний антарктичний науковий центр
У небі над полярною станцією “Академік Вернадський” українські вчені зафіксували одразу два рідкісні явища: рожеві “НЛО” та перламутрові хмари.
“Мрія полярного метеоролога – спостерігати за один день одразу кілька явищ, які дуже рідкісні чи взагалі не трапляються в наших краях. Таке “комбо” якраз нещодавно випало українським метеорологам на “Вернадському”, – йдеться у повідомленні.
Фото: Національний антарктичний науковий центр
Зранку на небі з’явилися сочевицеподібні (лентикулярні) хмари. Це овальні хмари, витягнуті по горизонталі, з рівними чітко окресленими краями. Вони мають яскравий білий колір, іноді з різнокольоровим сяянням, і часто накладаються одна на одну, неначе стос тарілок.
“Тож наші полярники жартують, що це антарктичні НЛО, адже вони схожі на космічний корабель прибульців”, – прокоментували метеорологи.
До того ж, через особливості утворення сочевицеподібні хмари не рухаються, а неначе “зависають” в одній точці. Тож, поки вони висіли над “Вернадським”, сонце опустилося до горизонту, підсвітивши небо в рожевий колір.
Фото: Національний антарктичний науковий центр
Пополудні на небосхилі проявилися перламутрові хмари. Вони дуже тонкі, тож на тлі розсіяного світла їх фактично не видно. А от під час заходу сонця, коли воно опускається на кілька градусів нижче горизонту, світло відбивається від кристаликів льоду в хмарах таким чином, що виникає оптичний ефект іризації. Він якраз і “фарбує” хмари в різні кольори.
Фото: Національний антарктичний науковий центр
Як зазначається, і сочевицеподібні, і перламутрові хмари навіть в Антарктиді можна побачити нечасто. Для цього потрібні специфічні погодні умови, які бувають здебільшого взимку. Крім того, для формування обох видів хмар потрібні перешкоди, які оминатиме потік повітря, – зазвичай гірські хребти.
Однак, відзначили вчені, ці хмари належать до різних шарів атмосфери: сочевицеподібні, як і більшість хмар, живуть у вологій тропосфері й складаються переважно з води, а перламутрові – у сухій стратосфері й складаються з кристаликів льоду.
Фото: Національний антарктичний науковий центр
“Тож мрія метеорологів 28-ї УАЕ вже частково здійснилася. Чому частково? Бо вони ще чекають на білу веселку, міражі, паргелій та інші цікаві явища”, – додали у науковому центрі.
- 12 липня Європарламент схвалив суперечливий законопроєкт, метою якого є охорона природи та підтримання біологічної різноманітності в ЄС. Підтримали закон 336 європарламентарів, тоді як 300 проголосували проти, натомість 13 утримались.
Російські війська намагаються розділити Україну по Дніпру, завдаючи ударів по мостах та енергетичній інфраструктурі. Водночас влада щотижня оновлює заходи протидії таким атакам.
У вівторок, 10 листопада, на українсько-румунському кордоні тимчасово обмежать рух транспортних засобів через пункт пропуску «Солотвино — Сігету-Мармацієй». Обмеження діятимуть з 08:00 до 16:00 на в’їзд до Румунії.
Увечері 9 листопада російські війська завдали удару безпілотниками по енергетичній інфраструктурі Первомайського району Миколаївської області. Внаслідок атаки понад 60 тисяч споживачів залишилися без електроенергії.
Європейські країни нарощують військову та фінансову підтримку України, однак поки не можуть повністю компенсувати можливе скорочення американської допомоги. Найбільша залежність Києва від Вашингтона зберігається у трьох сферах: протиповітряній обороні, військовій розвідці та супутниковому зв’язку.
Школи у прифронтових регіонах України краще пристосувалися до дистанційного навчання під час відключень електроенергії, ніж заклади в інших областях. Зокрема, 75% освітян у прифронтових громадах можуть без труднощів вийти на зв’язок під час знеструмлень. У неприфронтових регіонах цей показник становить 50%.