На станції «Академік Вернадський» зафіксували рожеві «НЛО» і перламутрові хмари

Джерело: Національний антарктичний науковий центр

У небі над полярною станцією “Академік Вернадський” українські вчені зафіксували одразу два рідкісні явища: рожеві “НЛО” та перламутрові хмари.

“Мрія полярного метеоролога – спостерігати за один день одразу кілька явищ, які дуже рідкісні чи взагалі не трапляються в наших краях. Таке “комбо” якраз нещодавно випало українським метеорологам на “Вернадському”, – йдеться у повідомленні.

Фото: Національний антарктичний науковий центр

Зранку на небі з’явилися сочевицеподібні (лентикулярні) хмари. Це овальні хмари, витягнуті по горизонталі, з рівними чітко окресленими краями. Вони мають яскравий білий колір, іноді з різнокольоровим сяянням, і часто накладаються одна на одну, неначе стос тарілок.

“Тож наші полярники жартують, що це антарктичні НЛО, адже вони схожі на космічний корабель прибульців”, – прокоментували метеорологи.

До того ж, через особливості утворення сочевицеподібні хмари не рухаються, а неначе “зависають” в одній точці. Тож, поки вони висіли над “Вернадським”, сонце опустилося до горизонту, підсвітивши небо в рожевий колір.

Фото: Національний антарктичний науковий центр

Пополудні на небосхилі проявилися перламутрові хмари. Вони дуже тонкі, тож на тлі розсіяного світла їх фактично не видно. А от під час заходу сонця, коли воно опускається на кілька градусів нижче горизонту, світло відбивається від кристаликів льоду в хмарах таким чином, що виникає оптичний ефект іризації. Він якраз і “фарбує” хмари в різні кольори.

Фото: Національний антарктичний науковий центр

Як зазначається, і сочевицеподібні, і перламутрові хмари навіть в Антарктиді можна побачити нечасто. Для цього потрібні специфічні погодні умови, які бувають здебільшого взимку. Крім того, для формування обох видів хмар потрібні перешкоди, які оминатиме потік повітря, – зазвичай гірські хребти.

Однак, відзначили вчені, ці хмари належать до різних шарів атмосфери: сочевицеподібні, як і більшість хмар, живуть у вологій тропосфері й складаються переважно з води, а перламутрові – у сухій стратосфері й складаються з кристаликів льоду.

Фото: Національний антарктичний науковий центр

“Тож мрія метеорологів 28-ї УАЕ вже частково здійснилася. Чому частково? Бо вони ще чекають на білу веселку, міражі, паргелій та інші цікаві явища”, – додали у науковому центрі.

12 липня Європарламент схвалив суперечливий законопроєкт, метою якого є охорона природи та підтримання біологічної різноманітності в ЄС. Підтримали закон 336 європарламентарів, тоді як 300 проголосували проти, натомість 13 утримались.

Я живу у домі, який збудували мої бабуся з дідусем. Тут мешкало три покоління моєї родини. Тут святкували весілля, народжувалися і помирали — все, як має бути у стінах, які є чимось більшим, ніж просто помешканням. Це дім, справжній дім, до якого повертаєшся, коли у великому світі за вікном не знаходиться сховку, щоб перебути бурі і незгоди. Мій дім далеко не ідеальний. Його спланував архітектор, який вочевидь прогулював лекції з практичності та базового розуміння, як функціонує життя на щодень: у нас більше коридорів та сходів, аніж того, що в плані називається житлова площа — парадний вхід взагалі виходить на північ, кухня крихітна, та й кімнатки не набагато більші, а до підвалу треба заповзати на пузі крізь крихітний отвір у підлозі під сходами — такі дива гнучкості нам уже не під силу, тому підвал відданий в оренду привидам трилітрових банок з квашеними помідорами, які там зберігаються, мабуть, з часів першого президенства Леоніда Кучми. Та я свій дім, не Кучму, все одно люблю.