На Венеційському кінофестивалі покажуть фільм про росіян, які воюють в Україні

Джерело: Reuters

У межах Венеційського кінофестивалю показано документальний фільм російсько-канадської режисерки Анастасії Трофімової “Росіяни на війні”, знятий на позиціях окупантів в Україні.

Трофімова провела сім місяців з військовими РФ, які воюють проти України, поблизу лінії фронту. Там вона зняла “документальний фільм” про окупантів, щоб показати наскільки вони “звичайні хлопці”.

Перед прем’єрним показом Трофімова сказала журналістам, що у Росії їхні військові – це “герої, які ніколи не помирають”, тоді як Захід називає їх виключно воєнними злочинцями.

“Для мене найбільшим шоком було побачити, наскільки вони звичайні. Абсолютно звичайні хлопці з родинами, з почуттям гумору, зі своїм власним розумінням того, що відбувається на цій війні”, – сказала режисерка.

Трофімова прибула на окуповану території України, порушуючи українське законодавство. Вона приєдналась до російського розбитого батальйону, який воює на сході. Вони мали стару зброю, незахищену техніку, а їхні оператори БпЛА можуть випадково скинути бомби на своїх же військових.

Чимало росіян сказали, що воюють виключно за гроші і розчаровані тим, що війна триває вже так довго, а російські ЗМІ брешуть про її перебіг.

Інші окупанти сказали, що воюють, бо втратили когось на війні.

“Можливо, люди не дуже розуміють причини (війни), але вони починають воювати, тому що втратили когось. І, можливо, це питання помсти”, – сказала Трофімова.

У її фільмі зокрема розповідається про команду медиків, які забирають з поля бою вбитих росіян, і плачуть, коли у чорних мішках повертають трьох осіб з їхнього підрозділу.

Водночас у фільмі майже немає кадрів реальних боїв та не показано, як російські військові знищують українські міста. Щобільше, один “герой фільму” називає “неможливими” звинувачення у тому, що РФ скоїла низку воєнних злочинів проти України.

Та навіть сама Трофімова сказала, що не бачила ознак воєнних злочинів, коли перебувала на фронті.

“Я думаю, що у західних ЗМІ саме з цим асоціюються російські солдати на цей час, тому що інших історій не було. Це інша історія. Це моя спроба побачити крізь туман війни і побачити людей для людей”, – наголосила вона.

У Венеції також відбулася прем’єра ще одного документального фільму – “Пісні повільної палаючої землі” – режисерки Ольги Журби, який показав страждання України. Вона розкритикувала рішення показати російський фільм на фестивалі, наголосивши, що зарано показувати окупантів у співчутливому світлі

“Я вважаю, що російські кінематографісти повинні … показати справжнє обличчя злочинців цієї війни”, – сказала Ольга Журба.

Однак Трофімова критику заперечила. За її словами, потрібно не розпалювати ненависть, а шукати точки дотику.

“З початку війни 24 лютого 2022 року було зруйновано багато мостів між Росією та Заходом. Я хотіла б, щоб цей фільм був, можливо, не мостом, а хоча б мотузкою, яку я можу перекинути, і щоб ми могли побачити один одного”, – сказала вона.

Фільм “Росіяни на війні” демонструють поза конкурсом на Венеціанському кінофестивалі.

Американський письменник Стівен Кінг вважає, що росіяни цілковито “заслуговують на лайно”, аже вони самі вдерлися на територію іншої держави заради війни. Автор схвально ставиться до операції ЗСУ на Курщині, а раніше неодноразово підтримував Україну.

Російські імпортери постали перед новою проблемою: з середини червня строки проходження вантажів через кордон з Казахстаном суттєво зросли через черги та посилений контроль з боку казахстанських митників. Як розповідають співробітники транспортних і зовнішньоторговельних компаній РФ, якщо раніше оформлення займало не більше години, то тепер фура чи вагон можуть простоювати на пункті пропуску до 10 днів або й довше. У червні–липні терміни доставки з Казахстану, через який проходить значна частина паралельного імпорту, зросли на 14–40 днів.