На виборах президента Ірану переміг кандидат-реформіст Масуд Пезешкіан

Джерело: AP

У другому турі президентських виборів в Ірані перемогу здобув Масуд Пезешкіан. Кандидат-реформіст переміг прихильника жорсткої лінії Саїда Джалілі. Він вже пообіцяв зміцнювати зв’язки з Заходом та пом’якшити закон про обов’язкове носіння хіджабу для жінок.

Під час передвиборчої кампанії Пезешкіан пообіцяв не запроваджувати радикальних змін щодо шиїтської теократії Ірану і називав верховного лідера аятоллу Алі Хаменеї остаточним арбітром усіх державних питань у країні.

Та навіть відносно невеликі зміни, запропоновані ним, можуть зіткнутись з опозицією уряду Ірану, який у більшості дотримується жорсткої лінії зокрема щодо боротьби Ізраїля з ХАМАСом у Газі та щодо Заходу.

За підрахунками голосів, за Пезешкіана проголосували 16,3 мільйона іранців, а його суперника Джалілі підтримали 13,5 мільйона осіб. Загалом, за даними МВС Ірану, участь у виборах взяли близько 30 мільйонів мешканців або 49% від усіх повнолітніх мешканців країни, які мають право голосу.

Після оголошення результатів, прихильники Пезешкіана – кардіохірурга та давнього депутата – вийшли на вулиці міст для святкувань.

Хоча під час кампанії Пезешкіан ідентифікував себе з реформістами та відносно поміркованими в іранській теократії, він водночас віддав честь іранській воєнізованій Революційній гвардії, одного разу одягнувши її форму в парламент. Він неодноразово критикував Сполучені Штати і хвалив гвардію за збиття американського безпілотника в 2019 році, кажучи, що це “завдало сильного удару в рот американцям і довело їм, що наша країна не здасться”.

Водночас варто зауважити, що верховного лідера аятоллу Алі Хаменеї залишається особою, яка приймає остаточні рішення щодо державних питань, проте переможець виборів все ж може схилити зовнішню політику країни в бік конфронтації або співпраці із Заходом.

Президент Ібрагім Раїсі, який загинув у травневій катастрофі гелікоптера, вважався протеже Хаменеї та потенційним наступником на посаді верховного лідера.

В Індонезії через хмару попелу після виверження Анак-Кракатау зупинили роботу восьми аеропортів, зокрема головного міжнародного хабу поблизу Джакарти. Збої торкнулися понад 22 тисяч пасажирів і більш ніж 200 рейсів.

У Лос-Анджелесі 22 вересня відкриється Музей наративного мистецтва Джорджа Лукаса, на який режисер витратив близько одного мільярда доларів власних коштів. У 30 галереях покажуть понад 1 300 експонатів – від реквізиту із “Зоряних війн” до робіт Фріди Кало, Нормана Роквелла та Бенксі.

У Бразилії тимчасово заблокували один із великих літієвих проєктів через суперечку щодо впливу на територію традиційної громади африканського походження. Суд також заборонив видавати компанії нові екологічні дозволи до завершення перевірки.

У Непалі врятували Чандіку Шрестху, яка 10 днів провела під завалами після руйнівної повені. Її родина вже втратила надію, не знайшла тіла й провела символічний обряд кремації.

Ключові країни ОПЕК+ вирішили не змінювати квоти на видобуток нафти у жовтні, дотримуючись плану зберігати їх стабільними до кінця року. Водночас війна США з Іраном і проблеми з проходженням через Ормузьку протоку суттєво обмежують реальні поставки з регіону.