На виборах у Німеччині перемагає консервативна партія ХДС – перші дані екзитполів

Джерело: Bild

У Німеччині у неділю, 23 лютого, відбулися дострокові вибори до Бундестагу. Опубліковані перші прогнози виборів у Німеччині на основі екзитполів.

О 18:00 за місцевим часом у Німеччині закрилися всі виборчі дільниці. Прогноз результатів виборів до Бундестагу за даними опитувань виборців, проведених телеканалом ZDF, мають такий вигляд:

  • Союз ХДС/ХСС (Union CDU/CSU) — 28,5%
  • Соціал-демократична партія Німеччини (SPD) — 16,5%
  • Союз 90 / Зелені (Grüne) — 12%
  • Вільна демократична партія (FDP) — 5%
  • Альтернатива для Німеччини (AfD) — 20%
  • Ліва партія (Die Linke) — 9%
  • Союз Зари Вагенкнехт (BSW) — 5%

Лідером перегонів стала партія ХДС/ХСС на чолі з Фрідріхом Мерцом, яка, згідно з екзитполами, набрала 29% голосів. Це означає, що саме він стане новим канцлером. Проти результатів виборів 2021 року християнські демократи значно зміцнили свої позиції.

Друге місце, за даними опитувань, посіла “Альтернатива для Німеччини” (AfD), котра майже подвоїла свій попередній результат, набравши близько 19–20%. Однак, попри це, вона залишиться в опозиції, оскільки інші партії не співпрацюватимуть з нею.

Соціал-демократична партія (SPD) під керівництвом Олафа Шольца зазнала катастрофічної поразки, отримавши лише 16% голосів — це найгірший результат за 135 років. Серйозні втрати також зазнали “Зелені” (близько 13%) і Вільна демократична партія (FDP), яка балансує на межі проходження до парламенту.

Неочікуваним стало повернення партії лівих, котра, попри ослаблення після відходу Зари Вагенкнехт, змогла подолати 5%-й бар’єр і набрати близько 8%. Водночас створений Вагенкнехт рух BSW зупинився на рівні приблизно 5%: чи потрапить партія до Бундестагу, поки що незрозуміло.

Нині головне питання — хто увійде до правлячої коаліції. Поки що можливим варіантом є союз CDU/CSU із SPD, оскільки консерваторам і “Зеленим” може не вистачити голосів. Визначеність очікується у найближчі тижні, коли розпочнуться переговори щодо формування нового уряду.

Зауважимо, лідер ХДС Фрідріх Мерц відомий проукраїнською позицією та готовий передати далекобійні ракети Taurus. Саме він має найбільші шанси стати наступним канцлером Німеччини.

Читайте також: Що варто знати про федеральні вибори в Німеччині 2025 року

  • Голова Християнсько-демократичного союзу Фрідріх Мерц пообіцяв помітні зміни в економічній політиці Німеччини та політиці надання притулку у разі, якщо займе посаду канцлера за підсумками дострокових виборів до бундестагу.
  • Співголова “Альтернативи для Німеччини” (AfD) Аліса Вайдель заявила про бажання відновити відносини з Росією, назвавши її “великою державою”, закликавши до скасування санкцій. Вона також висловила підтримку відновленню газопроводів “Північний потік”, що безпосередньо грає на користь Кремля.
  • У Німеччині відбулися масові протести проти правого екстремізму та співпраці партій з “Альтернативою для Німеччини” (AfD). У Мюнхені люди вийшли на протест під гаслом “Демократія потребує тебе”. За даними поліції, на акцію прийшло понад 200 тисяч осіб, тоді як організатори стверджують, що учасників було більше ніж 320 тисяч.

У Міннеаполісі кілька тисяч людей зібралися в парку неподалік від будинку Рене Гуд – жінки, яку застрелили під час міграційного рейду. Учасники акції скандували: “Назвіть її ім’я: Рене Гуд!” та “Ми не будемо миритися з ICE!”.

Триває 1419-та доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ у живій силі (вбиті та поранені) перевищили 1,2 млн осіб.

12 січня відзначається День українського політв’язня. За церковним календарем вшановують пам’ять святої мучениці Тетяни.

За даними синоптиків, у понеділок, 12 січня, в Україні очікується морозна погода.

У ніч на 12 січня російські війська атакували Одесу. Внаслідок обстрілу пошкоджено інфраструктурний об’єкт та житлові будинки, попередньо відомо про двох постраждалих.