На виборах у Німеччині перемагає консервативна партія ХДС – перші дані екзитполів

Джерело: Bild

У Німеччині у неділю, 23 лютого, відбулися дострокові вибори до Бундестагу. Опубліковані перші прогнози виборів у Німеччині на основі екзитполів.

О 18:00 за місцевим часом у Німеччині закрилися всі виборчі дільниці. Прогноз результатів виборів до Бундестагу за даними опитувань виборців, проведених телеканалом ZDF, мають такий вигляд:

  • Союз ХДС/ХСС (Union CDU/CSU) — 28,5%
  • Соціал-демократична партія Німеччини (SPD) — 16,5%
  • Союз 90 / Зелені (Grüne) — 12%
  • Вільна демократична партія (FDP) — 5%
  • Альтернатива для Німеччини (AfD) — 20%
  • Ліва партія (Die Linke) — 9%
  • Союз Зари Вагенкнехт (BSW) — 5%

Лідером перегонів стала партія ХДС/ХСС на чолі з Фрідріхом Мерцом, яка, згідно з екзитполами, набрала 29% голосів. Це означає, що саме він стане новим канцлером. Проти результатів виборів 2021 року християнські демократи значно зміцнили свої позиції.

Друге місце, за даними опитувань, посіла “Альтернатива для Німеччини” (AfD), котра майже подвоїла свій попередній результат, набравши близько 19–20%. Однак, попри це, вона залишиться в опозиції, оскільки інші партії не співпрацюватимуть з нею.

Соціал-демократична партія (SPD) під керівництвом Олафа Шольца зазнала катастрофічної поразки, отримавши лише 16% голосів — це найгірший результат за 135 років. Серйозні втрати також зазнали “Зелені” (близько 13%) і Вільна демократична партія (FDP), яка балансує на межі проходження до парламенту.

Неочікуваним стало повернення партії лівих, котра, попри ослаблення після відходу Зари Вагенкнехт, змогла подолати 5%-й бар’єр і набрати близько 8%. Водночас створений Вагенкнехт рух BSW зупинився на рівні приблизно 5%: чи потрапить партія до Бундестагу, поки що незрозуміло.

Нині головне питання — хто увійде до правлячої коаліції. Поки що можливим варіантом є союз CDU/CSU із SPD, оскільки консерваторам і “Зеленим” може не вистачити голосів. Визначеність очікується у найближчі тижні, коли розпочнуться переговори щодо формування нового уряду.

Зауважимо, лідер ХДС Фрідріх Мерц відомий проукраїнською позицією та готовий передати далекобійні ракети Taurus. Саме він має найбільші шанси стати наступним канцлером Німеччини.

Читайте також: Що варто знати про федеральні вибори в Німеччині 2025 року

  • Голова Християнсько-демократичного союзу Фрідріх Мерц пообіцяв помітні зміни в економічній політиці Німеччини та політиці надання притулку у разі, якщо займе посаду канцлера за підсумками дострокових виборів до бундестагу.
  • Співголова “Альтернативи для Німеччини” (AfD) Аліса Вайдель заявила про бажання відновити відносини з Росією, назвавши її “великою державою”, закликавши до скасування санкцій. Вона також висловила підтримку відновленню газопроводів “Північний потік”, що безпосередньо грає на користь Кремля.
  • У Німеччині відбулися масові протести проти правого екстремізму та співпраці партій з “Альтернативою для Німеччини” (AfD). У Мюнхені люди вийшли на протест під гаслом “Демократія потребує тебе”. За даними поліції, на акцію прийшло понад 200 тисяч осіб, тоді як організатори стверджують, що учасників було більше ніж 320 тисяч.

Netflix екранізує популярний роман Тейлор Дженкінс Рід “Сім чоловіків Евелін Г’юґо”, який після виходу у 2017 році став міжнародним бестселером. Режисеркою майбутнього фільму стане акторка Анна Кендрік, відома за стрічками “Проста послуга” та “Ідеальний голос”.

Президент США Дональд Трамп заявив, що Іран погодився на ядерні інспекції “на безстрокову перспективу”, однак Тегеран це заперечує. Суперечка виникла після перших переговорів у межах мирної домовленості щодо завершення війни на Близькому Сході.

Росія розглядає можливість запровадження цілковитої заборони експорту дизельного пального на тлі посилення українських атак на нафтопереробну інфраструктуру. 

Команда морських археологів та істориків заявила, що знайшла уламки японського судна Hōfuku Maru, яке затонуло під час Другої світової війни. Корабель належав до так званих “Пекельних кораблів” – торговельних суден, які японці використовували для перевезення військовополонених у нелюдських умовах.

Парламент Естонії ухвалив закон про ядерну енергетику, який створює правову основу для розвитку ядерної енергетики у балтійській країні та формує повний регуляторний каркас для її безпечного впровадження.