На Закарпатті затримали священника УПЦ МП: розгулював з радянською символікою селищем
Джерело: поліція Закарпатської області
На Закарпатті правоохоронці затримали двох чоловіків, які прогулювались селом з радянською символікою. Один із затриманих — священник УПЦ МП.
Повідомляжться, що сьогодні, 9 травня, на лінію “102” надійшло повідомлення про те, що в селищі Міжгір’я двоє невідомих гуляють у формі солдатів радянської армії із георгіївськими стрічками. На місце події виїхали співробітники поліції.
Правоохоронці встановили особи двох чоловіків — 58-річний священник УПЦ МП з Міжгір’я та 46-річний житель села Терново Тячівського району.
Фігурантів було доставлено до поліцейського відділку. Усі заборонені предмети правоохоронці вилучили.
За даним фактом слідчі внесли відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 1 ст. 436-1 Кримінального кодексу України, тобто Виготовлення, поширення комуністичної, нацистської символіки та пропаганда комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів. У справі триває слідство.
- Служба безпеки викрила ще трьох кліриків УПЦ МП, які під час проповідей та спілкування з парафіянами виправдовували злочини Кремля та закликали до підтримки окупантів.
- У Донецькій області затримали клірика УПЦ МП, який співпрацював з ворожими спецслужбами, та коригував російські атаки по захисниках України.
Франція не дозволила Ізраїлю використовувати повітряний простір для транспортування американського озброєння, призначеного для використання в операції проти Ірану, повідомили поінформовані джерела та дипломат однієї із західних країн.
Віцеміністр оборони Литви Томас Годляускас заявив, що Україна має інформувати країни Балтії про безпілотники, які збиваються з курсу.
Підозрюваний у гучному вбивстві Андрія Портнова офіційно відхилив пропозицію юридичної та консульської підтримки з боку України.
Стримінговий сервіс Netflix готує новий серіал про стосунки мексиканських митців Фріди Кало та Дієго Рівери.
Після початку повномасштабної війни український культурний простір почав стрімко змінюватися – від перейменування інституцій до перегляду репертуарів і мовної політики театрів. Однак за цими зовнішніми змінами стоїть глибше питання: чи справді українська культура відійшла від пострадянських практик, чи лише частково їх переосмислює?