НАБУ оголосило у розшук народного депутата Ярослава Дубневича

Джерело: НАБУ

Національне антикорупційне бюро України оголосило у розшук чинного народного депутата Ярослава Дубневича, який є підозрюваним у справі про розкрадання газу.

10 жовтня 2023 року НАБУ і САП повідомили народному депутату України Ярославу Дубневичу про підозру в організації заволодіння майном держави (природним газом) на суму понад 2,1 млрд грн та легалізації незаконно отриманого прибутку.

Він є шостим підозрюваним у межах цієї справи. Іншим учасникам схеми про підозру повідомили у січні 2018 року (епізод щодо розкрадання газу на 1,4 млрд грн) та у серпні 2020 року (епізод щодо розкрадання газу на 729,8 млн грн).

Дії підозрюваного кваліфіковано за ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України. Оскільки народний депутат не прибув до НАБУ для повідомлення йому про підозру вповноваженим прокурором САП, вказану процесуальну дію здійснено у порядку статті 135 КПК України.

За версією слідства, впродовж 2013-2017 років народний депутат України організував заволодіння природним газом підконтрольними йому службовими особами Новояворівської та Новороздільської ТЕЦ (Львівська обл.) на загальну суму понад 2,1 млрд грн.

Під його контролем підприємства-власники Новояворівської та Новороздільської ТЕЦ (Львівська обл.) уклали низку угод про закупівлю в НАК “Нафтогаз України” природного газу для виробництва теплової енергії населенню. З метою здешевлення тепла для цієї категорії споживачів НАК постачав комерційним ТЕЦ газ за пільговими цінами, суттєво нижчими від ринкових.

Однак, як встановили детективи НАБУ, “пільговий” газ Новояворівська та Новороздільська ТЕЦ одержали незаконно, не плануючи використовувати його для виробництва тепла для населення. Натомість, як з’ясувало слідство, цей газ вони використали у власній господарській діяльності для виробництва електроенергії, яку надалі реалізували ДП “Енергоринок”  за ринковою ціною.

Деталі справи Ярослава Дубневича

Внаслідок описаних дій із заволодіння природним газом прибутковість виробництва електроенергії Новояворівською та Новороздільською ТЕЦ у деякі періоди перевищувала 100% (проти 3-5%, закладених в тариф Національною комісією, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг на підставі поданих вказаними ТЕЦ документів та обґрунтувань).

У такий спосіб, на переконання детективів НАБУ, ТЕЦ отримали незаконний дохід (надприбутки) у сумі понад 3,5 млрд грн.

Впродовж 2013-2018 років народний депутат організував легалізацію (відмивання) частини вказаних коштів на суму понад 450 млн грн шляхом переведення на рахунки підконтрольної ТОВ та компаній-нерезидентів, у тому числі зареєстрованих у Кіпрській Республіці та на Маршаллових Островах, їх змішування та маскування та врешті-решт повернення в Україну під виглядом іноземних інвестицій для фінансування нового бізнесу у Львівському регіоні.

Наразі обвинувальні акти стосовно п’яти учасників схеми скеровано до суду, а на цілісні майнові комплекси “Новороздільська ТЕЦ” та “Новояворівська ТЕЦ” вартістю близько 800 млн грн накладено арешт.

Щодо організатора схеми, вирішується питання обрання йому запобіжного заходу. Слідство триває.

У НАБУ зауважили, вказаний народний обранець також є обвинуваченим у справі НАБУ і САП щодо заволодіння 93 млн грн “Укрзалізниці”.

23 січня – у найбільшій в Україні галереї українського сучасного мистецтва Art Ukraine Gallery – легендарний український художник Анатолій Криволап та україно-американська мисткиня Марина Мазепа, яка відома своєю унікальною ф’южн творчістю, що поєднує акторське мистецтво, перформанс та мистецтво, зустрічаються в перформансі SOUL // «Душа». 

Мультфільм “Ваяна 2” від Disney Animation, який був випущений у кінопрокат наприкінці минулого року, перевищив позначку касових зборів в мільярд доларів США.

Заступниця міністра закордонних справ Ізраїлю Шаррен Хаскель під час зустрічі з послом України в Ізраїлі Євгеном Корнійчуком запропонувала передати Україні російське озброєння, захоплене ЦАХАЛом.

СБУ викрила засновників київської компанії, котра постачали Нацгвардії 30 тисяч бракованих комплектів військової форми на 28,7 млн грн. Форма не відповідала технічним умовам і становила загрозу для військових.

Сирія розірвала інвестиційну угоду з російською компанією, що управляла портом Тартус.