«Надто реалістичний»: українці розкритикували пам’ятник загиблому воїну Мацієвському
Джерело: Букви
У соцмережах українці розкритикували нещодавно встановлений у Києві пам’ятнику загиблому Герою України Олександру Мацієвському – через надто реалістичну воскову фігуру воїна та місце розташування.
Посмотреть эту публикацию в Instagram
Зокрема, український журналіст та публіцист Вахтанг Кіпіані заявив, що такий спосіб меморіалізації подвигу українського воїна є ненормальним.
“Добу ходив з думкою, що от такий спосіб меморіалізації подвигу солдата Олександра Мацієвського не ок. Це кіч. І сама реалістична фігура, наче з воску, і оця “халабуда” навколо. Як до такого взагалі можна було додуматися”, – написав Вахтанг Кіпіані у Facebook.
Під його публікацією розгорнулася дискусія щодо скульптури українського військового. Зокрема, нардеп Володимир В’ятрович зазначив, що для натуралістичних воскових фігур є музеї, а для пʼєдесталів все ж таки мають бути художні форми увічнення памʼяті.
Своєю чергою, український співак Олександр Положинський зазначив, що ця скульптура мала б стояти у більш доречному місці.
“Думаю, якби ця скульптура стояла в більш доречному місці, в компанії схожих скульптур знакових особистостей української історії, сприйняття було б іншим. Хоча, може, й дійсно надто рано по часу. Але якщо мама підтримала створення скульптури зараз, то що ж”, – написав Положинський.
Дехто з користувачів зазначив, що лише рідні та близькі загиблого воїна мають вирішувати й давати оцінку щодо доречності встановлення пам’ятника у такий спосіб.
Зокрема, Марія Кравченко з благодійного фонду “Доступ” зазначила, що її турбують три аспекти щодо встановлення пам’ятника Олександру Мацієвському.
Марія Кравченко пояснила, що серед цих аспектів:
- Реалістичність
“У мене навіть не мурахи, а море жаху від одних лиш фото. Мені стало зле від одних лиш фото, а я Боюся уявити, як це виглядає наживо. Та, на жаль, матиму змогу перевірити це особисто. Бо буваю там чи не щодня.
Вже було кілька думок, що памʼятники героям ставлять і для цивільних, аби нагадувати їм про війну. Та у цій історії є кілька суттєвих “але”.
- Місце розташування памʼятника
“Цей памʼятник встановили на території Київської фортеці. Місця, де останні два роки рідше бувають цивільні, але все частіше бувають військові.
І мені навіть страшно уявити, як вони себе почувають, коли проходять повз памʼятник. Чи як почуваються ті, хто цілий день стоять на КПП під пильним поглядом.
Військові, які проходять повз цей памʼятник, приходять на територію не просто так. Вони проходять у госпіталь, приходять на ВЛК. І я вже бачила кілька коментарів від них, що це – лякає”.
- Власне, памʼять
“Директорка музею в коментарях журналістам каже: «Ми дуже поспішали, щоб саме на цю дату відкрити. Дуже пишаємося тим, що саме у нас відкрили Символ незламності. Це дуже важливо! Музей відвідує дуже багато людей, серед яких військові, студенти, діти, літні люди. Дуже важливо, щоб ми пам’ятали, якою ціною дається нам ця перемога».
Безумовно, памʼятати про те, якою ціною нам дається боротьба, надзвичайно важливо. Але це має бути продумано і з повагою. І до тих, хто загинув. І до тих, хто живий. Бо військові, які щодня проходитимуть повз цей памʼятник – це точно не ті люди, яким треба нагадувати про ціну.
Я дуже сподіваюсь, що цей памʼятник звідси перенесуть в інше місце”.
Своєю чергою, Сергій Гнезділов зазначив, що меморіальні пам’ятники мають нести певний символізм, а не відображати точно передсмертну картину”.
“Цей пам’ятник – точно не про вшанування пам’яті або оспівування подвигу Героя України Олександра Мацієвського. Скляна будка, воскова реалістична постать – здається, не туди звертаємо в нашому бажанні збагнути і осягнути подвиг”, – написав Сергій Гнезділов.
Своєю думкою щодо нещодавно встановленого у Києві пам’ятника загиблому Герою України Олександру Мацієвському висловила українська культурна менеджерка та членкиня Українського ПЕН Софія Челяк. Вона зазначила, що одним із недоліків цієї скульптури є те, що глядач у будь-якому випадку стоїть на місці людини, яка вчинила розстріл.
- У клініці Акакія Цілосані у Тбілісі (Грузія) встановили пам’ятник Герою України, снайперу 163-го батальйону 119-ї ОБрТрО Олександру Мацієвському.
На Закарпатті Нацполіція затримала псевдоправоохоронця та його спільника за нелегальне переправлення чоловіків призовного віку за кордон. Бажаючих перевозили на транспортному засобі, замаскованому під інкасаторське авто, а кермувальник видавав себе за поліціянта.
Міністерство оборони кодифікувало та вже допустило до використання логістичний наземний роботизований комплекс “D-21” українського виробництва.
Президент Австрії Александер Ван дер Беллен доручив формування федерального уряду країни Герберту Кіклю, главі Австрійської партії свободи (FPÖ). Партія Кікля здобула перемогу на парламентських виборах в Австрії у вересні, набравши 28,8% голосів.
З 5 лютого на тимчасово окупованих територіях України запрацює так званий реєстр контрольованих осіб, до якого росіяни заносять українців без паспорта РФ.
Німецький концерн Rheinmetall постачить Україні 180 тисяч снарядів для зенітних установок Gepard.