Найбільший виробник титану РФ впровадив чотириденний робочий тиждень слідом за автозаводами

Джерело: росЗМІ

Уральський титановий гігант “ВСМПО-Авісма” з 1 грудня переведе частину співробітників на режим неповної зайнятості — чотириденний робочий тиждень. Мова про тих, хто не залучений у ключових виробничих процесах, — переважно адміністративний персонал.

В російській компанії назвали це рішення “непростим”, але необхідним для підтримання “операційної стабільності”. Там також додали, що, попри нові реалії, компанія продовжить виконувати всі зобов’язання перед клієнтами та партнерами, “зберігаючи позиції лідера світового ринку титану”.

Режим неповної зайнятості триватиме до 31 травня 2026 року. Робітники скаржилися, що залишилися без роботи ще з жовтня.

У червні діяльністю “ВСМПО-Авісма” зацікавився глава Росії Володимир Путін. Він запитав голову держкорпорації “Ростех” Сергія Чемезова, яка контролює компанію, в якому стані зараз перебуває титанове виробництво. Чемезов визнав, що воно завантажене не повністю.

“ВСМПО-Авісма” — найбільший у світі виробник титану, який також забезпечує 90% виробництва цього металу в Росії. Компанія має повний технологічний цикл — від переробки сировини до випуску готових виробів із високим ступенем механічної обробки.

У перші шість місяців 2025 року виручка компанії знизилася до 49,33 млрд рублів порівняно з 59,61 млрд рублів роком раніше. Чистий прибуток обвалився майже у шість разів — із 12,39 млрд до 2,14 млрд рублів.

Раніше Букви повідомляли, що у Росії кілька великих промислових компаній скоротили робочий тиждень або відправили працівників у неоплачувані відпустки через падіння попиту та проблеми з експортом.

Також у СЗРУ наголосили, що бюджетна ситуація в РФ демонструє повний провал фінансового планування. Зокрема лише за липень дефіцит федерального бюджету РФ сягнув одного трильйона рублів, при тому, що на весь рік планувалося 1,2 трлн. У результаті за півтора місяця дефіцит зріс із затверджених 3,8 трлн до майже 5 трлн рублів. Відповідно, така динаміка не лише підриває макроекономічну стабільність, а й створює додатковий інфляційний тиск, про який відкрито попереджає навіть Центробанк РФ.

Водночас ситуацію ускладнює те, що російська економіка фактично розділена на дві частини. Військово-промисловий комплекс отримує стабільне й щедре фінансування, не залежить від високих ставок і дорогих кредитів, живучи завдяки держконтрактам та авансам. Натомість цивільний сектор – основний донор бюджетних надходжень – змушений скорочувати виробництво та персонал, що ще більше виснажує внутрішній ринок.

У результаті ресурсна база країни перерозподіляється на користь війни, тоді як виробництво споживчих товарів занепадає.

• Російський автозавод BNM у Брянську, котрий мав налагодити серійний випуск копій китайських фургонів під маркою BNM Model 1, зупинив виробництво слідом за Павловським автобусним заводом (ПАЗ).
• Західні санкції, запроваджені через повномасштабну війну РФ проти України, завадили росіянам ввести в експлуатацію синхротрон “Сибірського кільцевого джерела фотонів”, який мали запустити 31 грудня 2024 року.
• Журналісти зʼясували, що розкішні автомобілі потрапляють до Росії попри західні санкції, зокрема через кавказькі країни.
• Велика Британія ввела санкції проти 10 російських кораблів із так званого “тіньового флоту”.
• Бюро ЄС із боротьби з шахрайством (OLAF) ініціювало розслідування щодо можливого реекспорту російської нафти через турецькі порти до країн ЄС.

• вплив санкцій,
• економіка рф,
• санкції проти РФ,
• Титан