Нардеп пояснив, що законопроєкт про дрова стосується насамперед «чорних лісорубів»
Джерело: народний депутат від “Слуги народу”, заступник голови комітету ВР з питань правоохоронної діяльності й один з авторів законопроєкту Максим Павлюк у Telegram
Законопроєкт №9665, відомий як “закон про дрова”, має на меті боротьбу з незаконними вирубками лісу та діяльністю “чорних лісорубів”, а не заборону населенню використовувати деревину для опалення своїх будинків.
Павлюк пояснив, що у деяких медіа з’явилися неправдиві заяви про те, що закон забороняє зберігати вдома дрова без підтверджувальних документів. За його словами, ці повідомлення є хибними і не відповідають реальним нормам законопроєкту.
Закон спрямований на припинення незаконних вирубок лісу та діяльності нелегальних пилорам. Він не стосується домогосподарств, які використовують деревину для опалення. Павлюк уточнив, що закон регулює обіг деревини у значних обсягах: 30 кубометрів сосни або 15 кубометрів дуба, що перевищує потреби звичайного домогосподарства на опалювальний сезон.
Кримінальна відповідальність передбачена лише за зберігання деревини на суму понад 30 тисяч гривень, що відповідає зазначеним обсягам. Павлюк також підкреслив, що закон не має зворотної сили, тому поліція не може вимагати документи на дрова, придбані до його набрання чинності.
За словами депутата, нові норми запрацюють лише з початку підготовки до наступного опалювального сезону. Метою законопроєкту є запобігання незаконному обігу деревини та збереження природи, а також приведення українського законодавства у відповідність до європейських стандартів.
Довідка. 10 жовтня 2024 року, напередодні однієї з найважчих зим в новітній історії України, Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 9665, яким посилила відповідальність за зберігання дров без документів.
- 4 листопада Кабінет міністрів України подав у Верховну Раду анонсований законопроєкт про реформування (ліквідацію) МСЕК.
Уряд Південної Кореї передбачив у бюджетному запиті на 2027 рік $100 млн допомоги Україні. Кошти планують спрямувати через трастовий фонд НАТО, гуманітарні програми та програму підтримки країн, постраждалих від збройних конфліктів. Це рішення пов’язане з обіцянкою президента Лі Чже Мьона надати Україні комплексну допомогу на $100 млн, яку він оголосив у липні.
Російські атаки на промислові підприємства, енергетичну інфраструктуру та логістичні мережі дедалі сильніше тиснуть на економіку України. Зупинка металургійних потужностей і проблеми з експортом зерна скорочують доходи країни та посилюють дефіцит державного бюджету.
Рада Європейського Союзу продовжила на два роки, до 15 листопада 2028 року, мандат військової місії EUMAM, котра займається підготовкою українських військовослужбовців. На цей період місії виділили майже 300 млн євро.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пов’язав підтримку семирічного бюджету Євросоюзу з готовністю всіх держав-членів фінансово допомагати Україні у 2027 році та надалі. Берлін вимагає спільних зобов’язань щодо покриття фінансового дефіциту Києва, який наступного року оцінюють у €70 млрд.
Після чотирьох з половиною років російської окупації 68-річний Сергій залишив Олешки під час евакуації 30 жовтня та возз’єднався з дружиною Ларисою, котра виїхала до Великої Британії ще у 2022 році.