Нардепи не змогли відкликати Бойка з посади члена комітету ВРУ

Джерело: нардеп Ярослав Железняк у Telegram

Спроба Верховної Ради відкликати Юрія Бойка з посади члена Комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій, національних меншин і міжнаціональних відносин не отримала достатньої кількості голосів.

За відповідне рішення проголосували 217 депутатів, що недостатньо для ухвалення. Розподіл голосів виглядав так:

  • “Слуга народу” — 166 голосів
  • “Європейська солідарність” — 17
  • “Батьківщина” — 7
  • “Голос” — 12
  • “За майбутнє” — 4
  • “Довіра” — 4
  • Позафракційні — 7
  • “Платформа за життя та мир” і група “Відновлення України” не підтримали ініціативу.

Відтак рішення про відкликання Бойка не ухвалено.

Що передувало

Днями народний депутат Юрій Бойко обурився, що в Україні “зносять пам’ятники, забороняють говорити російською і ходити до церкви”, просуваючи прокремлівські наративи. Бойко зауважив, що кілька років тому в Сполучених Штатах зносили памʼятники Христофору Колумбу – першовідкривачеві Америки.

Схоже, наші радикали взяли той самий курс і почали зносити памʼятники по країні, перейменовувати міста, забороняти людям говорити рідною мовою, забороняти їм ходити у ту церкву, в яку вони хочуть ходити. І ось сьогодні ми бачимо, що цей рух триває, що насильство над людьми триває, – заявив народний обранець.

Згодом Юрій Бойко заявив, що під “радикалами” він мав на увазі не чинну владу, а Петра Порошенка. Після цього фракція “Європейська Солідарність” виступила у Верховній Раді з вимогою позбавити мандатів Юрія Бойка й інших нардепів від забороненої ОПЗЖ.

Довідка: Юрій Бойко очолює депутатську групу “Платформа за життя та мир”, створену з колишніх членів ОПЗЖ. Він був міністром енергетики та вугільної промисловості, віцепрем’єром за Віктора Януковича, а також ключовим членом його Партії регіонів. Партію “Опозиційна платформа – за життя”, яку Бойко очолював разом з Вадимом Рабіновичем та Віктором Медведчуком, заборонили після початку російського вторгнення в 2022 році.

Уряд Південної Кореї передбачив у бюджетному запиті на 2027 рік $100 млн допомоги Україні. Кошти планують спрямувати через трастовий фонд НАТО, гуманітарні програми та програму підтримки країн, постраждалих від збройних конфліктів. Це рішення пов’язане з обіцянкою президента Лі Чже Мьона надати Україні комплексну допомогу на $100 млн, яку він оголосив у липні.

Російські атаки на промислові підприємства, енергетичну інфраструктуру та логістичні мережі дедалі сильніше тиснуть на економіку України. Зупинка металургійних потужностей і проблеми з експортом зерна скорочують доходи країни та посилюють дефіцит державного бюджету.

Рада Європейського Союзу продовжила на два роки, до 15 листопада 2028 року, мандат військової місії EUMAM, котра займається підготовкою українських військовослужбовців. На цей період місії виділили майже 300 млн євро.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пов’язав підтримку семирічного бюджету Євросоюзу з готовністю всіх держав-членів фінансово допомагати Україні у 2027 році та надалі. Берлін вимагає спільних зобов’язань щодо покриття фінансового дефіциту Києва, який наступного року оцінюють у €70 млрд.

Після чотирьох з половиною років російської окупації 68-річний Сергій залишив Олешки під час евакуації 30 жовтня та возз’єднався з дружиною Ларисою, котра виїхала до Великої Британії ще у 2022 році.